На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики на депутатів чекала відповідальна та майже нездійсненна місія.
Йдеться про розподіл коштів у проєкті закону про Державний бюджет України на наступний рік (реєстр. № 12000) за умови катастрофічної нестачі фінансових ресурсів під час повномасштабної війни.
Народні обранці напрацьовували пропозиції комітету та вирішували, які напрямки у 2025-му будуть настільки пріоритетними, що їх потрібно підтримати державними грошима. Звісно, забезпечення продовольством, особливо тепер, для України залишається не менш важливим, ніж літаки і танки. Та хоча про зброю для наших бійців у телеефірах говорять ледь не щодня, розмова про їжу для армії часто залишається за кадром.
Війна значно обрізала шмат сільськогосподарського пирога
Проте фактично саме аграрна галузь годує армію. Тим більше, коли все для фронту, все для перемоги — то, зрозуміло, депутатам та посадовцям, котрі причетні до формування головного фінансового документа країни, треба забути практику розпилювання бюджету в намаганні урвати частину аграрних мільйонів на обслуговування особистих інтересів та перетягування коштів на «свої» проєкти.
Важливість моменту підкреслювало те, що в процесі розподілу бюджетних, призначених для сільгоспвиробництва грошей, під час засідання комітету, окрім двадцяти народних депутатів брали участь не так давно призначений міністр агрополітики зі своїм першим заступником, заступники міністра економіки та міністра фінансів. Очільник комітету Олександр Гайду нагадав: проєкт Держбюджету на наступний рік було представлено урядом у сесійній залі Верховної Ради 20 вересня. Він підкреслив, що це головний кошторис держави, яка продовжує боротьбу за Незалежність.
Про те, що в країні немало програм та пріоритетів, куди варто розподілити фінансові ресурси можна було почути ледь не в кожному виступі. Але розігнатися у справі розподілу куцого бюджетного пирога не дає змоги брак коштів. Тут виходить як у тому мультику: «ми ділили апельсин, нас багато — він один». Тобто, забаганок може бути безліч, але основна частина видатків у підсумку припадатиме на армію. Тож на інші потреби залишається не густо.
За словами заступника міністра фінансів Олександра Кави, проєкт бюджету дійсно готується в непростій ситуації. На жаль, збройна агресія проти нашої країни продовжується, тому основні видатки, які заплановані, стосуються сектору безпеки і оборони.
— Базова цифра, наприклад, доходи загального фонду державного бюджету, запланована 2 трильйони 7 мільярдів гривень, але видатки на сектор безпеки і оборони, — застеріг заступник міністра — становитимуть більше 2,2 трильйона. При тому, що видатки у нас загально складатимуть 3,6 трильйона гривень. Тобто основну частину дефіциту ми плануємо покривати за рахунок допомоги та кредитів наших партнерів, щоб країна могла далі воювати і прямувати до перемоги над ворогом.
Щодо капітальних видатків, посадовець додав: загалом у бюджеті закладено 25 мільярдів гривень, які будуть розподілятися Стратегічною інвестиційною радою.
– Дуже би хотів, — зазначив Олександр Кава, — щоб серед цих проєктів, які затверджуватимуться на Стратегічній раді, були програми з меліорації, бо це дуже важливо, щоб підтримати і стимулювати розвиток сільського господарства, особливо в південній частині країні, і так само інші… Зокрема підтримка виробництва техніки. Тому що це і можливість для вітчизняних аграріїв купити нову техніку, і так само стимул для виробництва в Україні сучасної сільгосптехніки.
Міністр агрополітики розставив пріоритети
Міністр агрополітики та продовольства Віталій Коваль вдався не стільки до бюджетної конкретики, а присвятив свій виступ, як він висловився, «пріоритетам діяльності Міністерства аграрної політики на 2025 рік і в подальшому». Ці основні напрями, пояснив посадовець, «формуються від спілкування з профільними асоціаціями, з народними депутатами, в тому числі від стейкхолдерів, котрі зайняті в агросекторі. Отже у нас є виклики, на які ми маємо дати відповіді, і вони перетрансформовані у пріоритети».
– Перший — це євроінтеграція. Дуже важливо нам пройти євроінтеграційний процес гармонізації законодавства не за рахунок втрати національного інтересу в цьому питанні, щоб наші сільгоспвиробники, переробники могли дійсно продукувати продукцію, яка буде продаватися на відкриті ринки. Але щоб український інтерес не був втрачений при тому, що ми стали повноцінним членом Євросоюзу.
На другому місці — відкриття нових ринків. Ми розуміємо, що не можемо собі дозволити бути залежними від одного з ринків. Адже будь-які проблеми на кордоні зупиняють нашу продукцію. Як зупиняють її будь-які проблеми в портах. Тож потрібно мати альтернативні ринки збуту…
Наступний пріоритет, і він дуже важливий, глибинна переробка. Колеги, ми, на жаль, маємо надзвичайно низькі показники доданої вартості продукції, яку ми продукуємо. У тонні кукурудзи дві третини імпортної складової, тобто 25 відсотків генеруємо українського продукту в цій тонні. Тому що насіння, тому що дизель, засоби захисту рослин, мінеральні добрива — це іноземна складова. Тож маємо вирощене переробляти глибинно. Це стосується продуктів рослинництва, які ми перепрацюємо у борошно… у продукти з високою доданою вартістю. Це стосується молочної галузі, де підприємства мають модернізуватися і випускати продукцію на ринок з всіма інгредієнтами, які потрібні й інноваційні, які цікаві нашим сусідам та країнам дальнього зарубіжжя.
Наступний напрям — це прифронтові території. Тому що проблеми Запоріжжя, Дніпропетровщини, Харківщини, вони відрізняються від проблемних зон Закарпаття чи Львівської області, наприклад. І у нас має бути чітка сегментація в підтримці саме прифронтових територій, адже їм дуже важко. Тут зосереджено зусилля міністерства в роботі з донорами, з нашими міжнародними партнерами. Але маємо їм показувати, що держава також у цю сторону рухається і допомагає таким територіям. Ще один пріоритет — тваринництво, де склалася критична ситуація. Споживання молока на рекордно низькому рівні: всього-на-всього 195 літрів на душу населення. Ми навіть не виконуємо всесвітні продовольчі норми по споживанню м’яса яловичини та молока. Це стосується і таких проєктів як «шкільне харчування» та «шкільне молоко». Йдеться й про кількість ВРХ. Ми критично падаємо вниз, сьогодні маємо скорочення поголів’я у всіх секторах — і в громадському, і, на жаль, у секторі бізнесу. Тож важливо підтримати саме тваринництво, бо це і є первинна переробка і це гарантія соціальної стабільності на селі, — переконаний Віталій Коваль.
За його словами, важливим елементом підтримки є зрошення. Посуха показала нестабільність погодних умов і втрати від цього наших аграріїв. Тому іригація, загалом меліорація має бути в фокусі держави, і варта сприяння.
Депутати забажали конкретики
Втім не всіх народних депутатів задовольнила доповідь міністра. «Ми не почули по цифрах. У принципі про напрямки ви добре все розказали, але цифри не назвали. Чи можете хоч такими крупними мазками це зробити?», — зажадав уточнень головуючий на засіданні Олександр Гайду.
Озвучити конкретні пропозиції Мінагрополітики щодо бюджетної підтримки сільськогосподарської галузі був покликаний перший заступник міністра Тарас Висоцький. За його словами, на тваринництво та переробку, оскільки це іде одним напрямом, планують виділити 2 мільярди 659 мільйонів гривень.
«Там є і тваринництво і переробка, тобто і нетелі, і нарощування поголів’я, і компенсація будівництва, в тому числі переробних підприємств», — пояснив перший заступник.
На прифронтові території — 2 мільярди 200 мільйонів гривень. Ця вже цифра верифікована, 25 вересня закінчився прийом заявок на підтримку від господарств. Також проведено аналіз за допомогою супутника. «На 95 відсотків усе співпало, — уточнив Тарас Висоцький, — тобто система працює. Запит був на 2 мільярди 161 мільйон гривень, але будуть десь трошки території мінятися, тому це 2 тисячі 991 підприємство, величезна кількість суб’єктів, тому 2 мільярди 200 мільйонів гривень».
У планах — мільярд гривень пустити на зрошення, бо треба розпочати відновлення, реальне будівництво цих об’єктів меліорації. Ще мільярд — віддати на 25 %-ву компенсації за зведення біогазових установок, які працюють на відходах сільгоспвиробництва, що підтримає і тваринництво, і цукрову галузь, всіх, які дають відповідну сировину. Водночас такий крок послужить справі нашої енергетичної безпеки.
За словами першого заступника міністра, є також зворотний зв’язок на виклики від посухи для старту агрострахування. На компенсації вартості страхової премії плановано закласти мільярд гривень. Що «дозволить основні озимі культури, це продовольча пшениця насамперед, покрити і стартувати в тих регіонах, південно-східних, де найбільша проблема з посухою».
Тут, звісно, можна погодитися з тими, хто стверджує, що це європейський підхід. Але з іншого боку згаданий Тарасом Висоцьким мільярд піде на підтримку не аграріїв, а насамперед страхових компаній. До того ж, чи страхуватимуть господарства від воєнних ризиків — питання. Від посухи так, а від прильотів — навряд чи. До того ж, поки аграрії регулярно відраховують компаніям внески — все добре. Але якщо настав страховий випадок — спробуй щось довести їхнім юристам, щоб отримати відповідні виплати.
Не забули у Мінагрополітики й про підтримку бюджетними грошима органічного виробництва. Як зазначив Тарас Висоцький, треба посприяти, адже це «один з напрямів у межах… євроінтеграції, де дуже активно працюють, аграрним комітетом раніше піднімався, але не вистачало ресурсів, невеликі гроші по розрахунку показують, 71 мільйон гривень, на органіку перш за все. Тому що по орендній платі їм складно конкурувати з іншими конвенційними напрямками».
Треба сказати, підтримувати органічне виробництво бюджетними грошима у нинішніх умовах — досить суперечливе питання. Справа ця, звісно, добра, але слабо стимулює внутрішнє споживання, адже багато продукції, яку зазвичай купують люди з вищим достатком, йде на експорт. А пенсіонерам і менш заможним родинам, здебільшого, навряд чи по кишені її придбати. Виходить, держава, підтримуючи фінансово виробництво такої продукції, вкладається у допомогу заможному та закордонному споживачеві. Треба визначатися, чи потрібно під час виснажливої війни молоко звичайне для всіх, чи протекціонувати органічне, яке купують люди з вищими доходами. На одне і на друге грошей може не вистачити. Але наші посадовці, схоже, міркують інакше.
Ще елементи підтримки: 21 мільйон гривень у міністерстві пропонують наступного року закласти на програму зариблення, а 300 мільйонів гривень –на вирощування на півдні на 30 тисячах гектарів бавовни як стратегічного продукту і сировини для оборонної галузі.
Перший заступник міністра наголосив і на необхідності поглиблювати міжнародні зв’язки — для закордонних поїздок посадовців та депутатів також потрібні гроші. «Для організаційних цілей… дуже важливі нові ринки, — звернувся до депутатів Тарас Висоцький. — Євроінтеграція ця без фізичних поїздок міністра і команди міністерства неможлива. Тому розглянути, якщо можливо, збільшення бюджету на відрядження. В поточному бюджеті передбачено півтора мільйона гривень, але об’єктивно його треба було збільшити хоча б вдвічі, хоча би на 2 мільйони гривень з врахуванням всіх поїздок по євроінтеграції, з залученням в тому числі і вас, робоча група. Ну це було би важливо — хоча би плюс 2 мільйони гривень, щоб ви розглянули на ці відрядження закордонні. Ви самі їздите і бачите, як важлива фізична там присутність».
Ще 4 мільйони 333 тисячі планується спрямувати на окремі міжнародні заходи. «Тут яка ситуація. Міжнародні внески — вони стандартні, у валюті. Девальвація відбувалася, а в гривнях те ж саме. Будемо відверті, поки воєнний стан, наші партнери там це покривають за нас. Але якщо, ну ми ж надіємося, він закінчиться, то тоді треба буде платити самим», — пояснив Тарас Висоцький.
На земельну реформу передбачили 37 мільйонів гривень. Як пояснили під час засідання, йдеться про створення системи резервного копіювання і системи відновлення даних. Оскільки виникають проблеми з електропостачанням, з трьох серверів, які забезпечують безперебійне живлення і відновлення даних на випадок якоїсь аварії, два працюють доволі нестабільно. Ці кошти були закладені у 2022 році по тій програмі, яка передбачала закупівлю нового обладнання. Але з об’єктивних причин це не було зроблено, тож зараз є необхідність хоча б частково закупляти періодично те, що буде підтримувати систему і дасть можливість зберегти земельні дані.
Двадцять п’ять мільйонів гривень збираються віддати на п’ять наукових установ, які є в системі Мінагрополітики.
– Для того, — пояснив Тарас Висоцький, — щоб хоча б довести зарплату до мінімальної, тому що там зараз по коштах 5 600–6 000 гривень. Без фонду навіть немає можливості на повну ставку, хоча б на мінімальній зарплаті щоб ці люди працювали». Таким чином підтримають програму «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері розвитку АПК, стандартизації та сертифікації продукції».
Схоже, у Держбюджеті-2025 також буде фінансування на компенсацію аграріям за придбання сільгосптехніки вітчизняного виробництва. За словами заступника міністра економіки Андрія Телюпи, основний пріоритет цього міністерства — внести в бюджет таку програму. А саме, передбачити видатки розвитку у сумі мільярд гривень щорічно на 2025-2027 роки для забезпечення підтримки аграріїв та збільшення їх конкурентоспроможності.
– Бачимо, що наразі ця програма діє, вона досить ефективна, — зазначив посадовець. — Ми подавали пропозиції Міністерства фінансів включити цю програму прямо в бюджет, але потрібне рішення депутатів… Внесення даної програми на наступний рік… створить умови для переоснащення близько чотирьох тисяч агровиробників, а також надасть можливість знизити витрати аграріїв до 15–20 %, сприятиме збільшенню обсягів виробництва та реалізації підприємств машинобудування та агропромислового комплексу на 20–25 %, також здатно зменшити імпорт сільгоспмашин на майже 10 %. І дуже важливо наголосити — це видатки розвитку. За нашими розрахунками і незалежних аналітичних центрів, мультиплікатор даної програми 1 до 6. Тобто те, що зараз вкладаємо від держави, повертається і в бюджет, і загалом в економіку України у 6 разів більше. Наразі бачимо по динаміці цього року, що у нас також був виділений 1 мільярд гривень зі спецфонду, то за серпень вже надійшло заявок на близько 100 мільйонів гривень за місяць… розраховуємо, що весь мільярд буде у нас витрачений до кінця року і відповідно треба його запланувати на рік наступний.
Проголосували за рибу та бавовну
У підсумку народні обранці проголосували за кілька бюджетних пропозицій як від комітету, так і від міністерств, які будуть враховані під час затвердження парламентом головного фінансового документа на наступний рік. Їх озвучив голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов.
За його словами, пропозиція № 1 — з горем пополам за п’ять років було створено спецфонд рибного господарства. Тож депутати рекомендували передбачити до нього 21 мільйон гривень.
Пропозиція № 2 — це фінансова підтримка сільгоспвиробників, яку планують збільшити до 6 млрд 135 млн грн. Вона, зокрема, передбачає гроші на розвиток тваринництва та переробку… 2 млрд 659 млн грн. Також страхування — 1 мільярд. Виробникам органічної сільгосппродукції збираються наділити 71 мільйон. На допомогу аграріям шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблених угідь піде 2 млрд 500 млн грн.
Пропозиція № 3 — реконструкція, модернізація, відновлення меліорації. Як зазначив Артем Чорноморов, украй важлива справа.
«Якщо ви спостерігали за цим сезоном, коли, скажімо, не було взагалі опадів у нас по країні і дуже малий урожай, — повідомив народний депутат. — Тим більше, що це вже обговорювалося з Президентом протягом 2-3 років, а особливо після катастрофи на Каховському водосховищі. Пропонується виділити 1 мільярд на будівництво меліоративних систем під ті проєкти, які будуть готувати військові адміністрації».
Пропозиція № 4 охоплює фінансову підтримку виробництва електроенергії з відходів продукції АПК, на що планують передбачити мільярд гривень. Це компенсація 25 відсотків для тих, хто будуватиме відповідні установки.
Пропозиція № 5 передбачає часткову компенсацію вартості придбаної аграріями вітчизняної сільгосптехніки та обладнання. І на цю справу збираються залучити мільярд гривень.
У пропозиції № 6 окреслено наміри збільшити на 25 млн грн видатки науковим установам, які знаходиться у відомстві Мінагрополітики, — додатково по 5 млн грн на кожну.
До пропозиція № 7 закладено держгарантії для компенсації відшкодувань російської агресії суднам… під українським та іноземними прапорами… у внутрішніх водах України. Загальний бюджет є намір збільшити до двох мільярдів гривень за рахунок коштів резервного фонду держбюджету.
У пропозиції № 8 прописано нарощення видатків до загального фонду фінансової підтримки сільгоспвиробників на 205 мільйонів на підтримку молочної галузі.
Ще одним, дев’ятим, пунктом, включили пропозицію народного депутата Степана Чернявського. Він нагадав: комітетом уже проведено велику роботу, парламентом прийнято відповідний закон щодо поширення сортів бавовника в Україні. Наші аграрії теж немало попрацювали. Є досить позитивні результати. Тож важливо саме комітетом подати правку про необхідність додаткового фінансування у розмірі 300 мільйонів гривень. Це той випадок, коли підтримаємо сільгоспвиробника і, водночас, обороноздатність нашої держави. Без державної допомоги ми не зможемо реалізувати той проєкт, те замовлення, яке зробило нам Міністерство стратегічного розвитку. Нам вкрай необхідно у наступному році посіяти і зібрати приблизно 30 тисяч гектарів бавовни. Це, зокрема, зменшить дефіцит сировини для виробництва пороху.
Комітет підтримав усі дев’ять озвучених до проєкту бюджету на 2025 рік пропозицій. Своє рішення депутати вирішили надіслати до Комітету з питань бюджету, Кабінету Міністрів та Міністерству фінансів.
Валерій Друженко
Малюнок Олексія Кустовського
Джерело: propozitsiya.com
