Уявлення про точне землеробство серед аграріїв трансформувалося з плином часу та досвідом. Якщо у далекому 1980 році ця ідея лише зароджувалась як зональний обробіток на основі потенціалу окремих частин поля, то за минулі пів століття, як у світі, так і в Україні, цей напрям помітно розширився. До нього долучилися чисельні суміжні технології, інструменти та методи, що значно покращує результативність та якість агровиробництва.
Що містить у собі точне землеробство в Україні та з чого слід починати
В Україні до системи прецизійного землеробства відносять майже всі елементи автоматизації: автопілоти, GPS-відстеження, різноманітні системи агро-менеджменту та інші цифрові рішення. «Якщо подивитися на повний перелік сучасних технологій, для людини, котра тільки починає знайомитися з цією сферою, може скластись відчуття безладу – через велику кількість понять, розв’язань і технологічних тонкощів — пояснює керівник управління розвитку та інновацій «Контінентал Фармерз Груп» Дмитро Зайцев. – Разом з тим, у центрі всіх цих нововведень – культура виробництва, яка, на мій погляд, і є справжнім підґрунтям точного землеробства. Вона формує підхід до технологій і визначає, наскільки ефективно їх будуть впроваджувати та використовувати на практиці».
Щоб розібратися у прецизійному землеробстві та почати його результативно впроваджувати, варто зосередитися на таких основних моментах:
• Якісне засвоєння та використання базових технологій.
• Коректне налаштування section-контролю на сівалках і розкидачах.
• Дотримання запланованої норми висіву.
• Контроль глибини посіву.
• Своєчасне та якісне внесення засобів захисту рослин, з урахуванням температури та вологості.
• Вірний вибір розпилювачів і регулювання тиску в них.
Наступним етапом, за словами експерта, є вже класичне точне землеробство: це складання карт врожайності, диференційоване внесення, робота з різними зонами продуктивності.
Помилка, яка може нівелювати впровадження точного землеробства
Перш ніж застосовувати диференційовані внесення добрив, ЗЗР чи насіння важливо спершу переконатися, що основні агрооперації на полі виконуються якісно, – запевняє Дмитро Зайцев. Можна скільки завгодно працювати із зонами продуктивності, розробляти карти диференційованого висіву чи підживлення, але якщо сівалка має технічну проблему, наприклад, некоректно налаштований вакуум і агрегат робить багато пропусків, то питання норми висіву буде несуттєвим.
Те саме стосується і обприскування. Якщо техніка несправна, наприклад, засмічується обприскувач, тиск зростає до 600 кПа і більше, а крапля стає занадто дрібною, – вона просто не долітає до рослини та зноситься вітром. В результаті бажаного результату від внесення ЗЗР не буде, а ресурси будуть використані даремно.
Перед тим як впроваджувати диференційовані внесення добрив, ЗЗР чи насіння важливо спочатку переконатися, що базові агрооперації на полі виконуються якісно
Нерідко буває й так, що замість того, щоб належним чином відрегулювати техніку, тракторист з агрономом просто намагаються пристосуватись до того результату, який вже мають, щоб потім списати на поле. У таких випадках точне землеробство перетворюється на симуляцію інновацій.
Тому без якісної роботи на базовому рівні, а саме правильно відрегульованої техніки, чіткої організації процесів і культури виробництва, будь-які сучасні технології не спрацюють. Без цього фундаменту впровадження прецизійного землеробства приречене на провал.
Те, що не контролюється – не працює
«Те, що може бути пошкоджено – неодмінно буде пошкоджено», – сказав колись мій колега, і це дуже влучне зауваження, – говорить Дмитро Зайцев. – На полі це правило діє особливо чітко. Тому головне питання: що саме ми, як аграрії, можемо і повинні контролювати. Наприклад, під час посіву важливо не тільки відстежувати норму висіву й глибину, але й враховувати стан ґрунту, якість передпосівного обробітку тощо. Усі ці процеси потрібно фіксувати. Бо те, що ми не контролюємо з великою ймовірністю вийде з ладу або дасть збій».
Одна з найпоширеніших системних проблем у впровадженні точного землеробства – неправильне формулювання цілей, стверджує експерт. Коли аграрій каже: «Хочу впровадити точне землеробство», – це звучить амбітно, але насправді нічого конкретного не означає. Щоб технології дійсно працювали, завдання мають бути конкретними, вимірюваними й мати чіткі терміни виконання. Лише тоді можливо оцінити прогрес і зрозуміти, чи рухаєтесь у правильному напрямку. Наприклад, фермер ставить перед собою за мету за рік отримати цифрові контури всіх полів з RTK-точністю. Це цілком конкретне завдання, яке можливо перевірити наприкінці року. Або інше завдання: дослідити вплив рельєфу на фізичну площу поля. Якщо поля розташовані на схилах, рельєф може збільшити реальну площу на 2–3% до фізичної площі, і це важливо враховувати при плануванні обробітку.
Ще один приклад: якщо фермер має намір зменшити витоптування посівів кукурудзи або соняшнику на 2 % протягом двох років завдяки оптимізації руху обприскувача. Поля можливо оцифрувати за допомогою дрона, зафіксувати поточний рівень витоптування, а потім порівняти результати після впровадження нової технології.
Поля можливо оцифрувати за допомогою дрона, зафіксувати поточний рівень витоптування, а потім порівняти результати після впровадження нової технології
Отже, чіткі, практичні й вимірювані цілі – це не просто інструмент контролю. Це основа для успішного впровадження точного землеробства, яке дає відчутний ефект у полі.
Чому важливо враховувати технічний стан агрегатів у господарстві
Ще одна проблема, яка часто стоїть на заваді ефективного впровадження точного землеробства – це технічні особливості техніки, що використовується у господарстві.
«Можливо створити ідеальні карти-завдання, продумати кожен квадратний метр поля, але якщо, наприклад, обприскувач має ширину штанги 36 метрів і не має пофорсункового управління, очікувати точного виконання операцій – марна справа. У такому випадку вся робота з картами-завданнями залишається лише гарною теорією, яка на практиці буде слабкою в реалізації. Тому перед впровадженням будь-яких точних технологій варто реально оцінити, на що здатна ваша техніка і чи відповідає вона завданням, які ви ставите» – розповідає Дмитро Зайцев.
Перші кроки у впровадженні точного землеробства часто можливо зробити завдяки обміну досвідом із колегами, відвідуючи конференції або вивчаючи загальні рекомендації. Але є завдання, які потребують глибшого аналізу й спеціальних знань. І тут зазвичай потрібен спеціаліст вузького профілю.
Перед впровадженням будь-яких точних технологій варто реально оцінити, на що здатна ваша техніка і чи відповідає вона завданням, які ви ставите
Наприклад, в агрохімії всі звикли орієнтуватися на базові показники: кислотність ґрунту та вміст органіки. Але іноді цих даних недостатньо для правильного рішення.
«Типова ситуація: pH грунту становить 4–4,5. Здавалося б, потрібно вносити вапно. Але при цьому виявляється, що катіонів водню майже немає, зате високий вміст кальцію. Якщо подивитись лише на pH, рішення буде очевидним. Але якщо врахувати повну картину – воно може бути хибним, і вапнування лише погіршить ситуацію» – ділиться експерт.
У таких випадках правильніше зосередитися на підвищенні вмісту органіки, роботі з пожнивними рештками, структурою ґрунту тощо.
Кожній зоні поля – своє навантаження
У межах одного поля можуть бути зовсім різні умови: мінлива кислотність ґрунту, вміст поживних речовин тощо. І навіть якщо здається, що у вас подібна ситуація із сусідом, його рішення можуть не спрацювати у вашому господарстві. Коли намагатись застосувати один підхід до всього поля, ризик помилок дуже високий. У таких випадках потрібний диференційований підхід: робота з конкретними зонами, а не середніми показниками.
Ще одна поширена помилка: провести один експеримент на полі, отримати позитивний результат і вважати, що цього достатньо. Але навіть якщо всі поля обробляються за однією технологією та однією нормою, кінцеві результати можуть суттєво різнитися – через культуру, погодні умови конкретного року, тип ґрунту чи інші чинники.
Важливо вміти підлаштовувати агротехнології під конкретні умови поля та господарства
Наприклад, можливо виділити зону з продуктивністю +20% від середнього рівня, але вже наступного сезону через зміну культури або клімату ця ж зона може дати зовсім інший результат. Тому потрібно постійно навчатися, аналізувати й удосконалювати технології. Більшість аграріїв, які дійсно працюють із диференційованим внесенням, щороку проводять досліди, тестують нові підходи, адаптують технології під себе. Клімат змінюється, з’являються нові більш удосконалені гібриди, агротехніка, тому універсальні рішення не завжди спрацьовують. Важливо вміти підлаштовувати агротехнології під конкретні умови поля та господарства.
Ю. Наружна, [email protected]
Источник: www.propozitsiya.com
