Враховуючи кліматичні зміни, погіршення фітосанітарної обстановки полів і біологічні властивості сортів у агровиробництві (укорочення періоду яровизації), терміни висіву пшениці м’якої озимої потребують постійних вивчень для кожного нового різновиду.
Осіння вегетація пшениці м’якої озимої повинна тривати 40–60 днів, коли рослини від посіву до стабільного переходу через 5°С отримають суму ефективних температур 300–350°С. За таких обставин посіви встигають накопичити до періоду перезимівлі достатню кількість поживних речовин, завдяки котрим здатні ліпше витримувати суворі умови як зимового, так і весняно-літнього етапів вегетації.
Багаторічні дослідження та практика показують, що в роки, коли вчасно отримано повноцінні сходи, посіви восени добре розвиваються та мають міцну кореневу систему і, зазвичай, гарантують високий збір зерна навіть за несприятливих кліматичних умов у літні місяці. А ось слаборозвинені та поріджені з осені посіви майже завжди низькопродуктивні.
На появу проростків впливає температура повітря і ґрунту та його насиченість вологою. Оптимальні строки сівби пшениці озимої настають, коли середньодобова температура повітря складає 14–16°С. За таких температурних умов пшениця озима формує дружні проростки на сьомий-дев’ятий день, а за 15–18°С — на п’ятий-шостий день. Підвищена температура (більше 25°С) є невідповідною для проростання зерен і може викликати сильне ураження проростків хворобами, особливо іржею. А за температури 40°С, коли відносна вологість повітря дорівнює 30% і менше, проросле насіння гине через інтенсивне випаровування вологи, а те, що набрякло, втрачає здатність до проростання через дихання, витрати поживних елементів та ураження цвіллю.
Польові досліди вели впродовж 2013–2018 рр. на експериментальному полі Навчально-науково-практичного центру «Миколаївського національного аграрного університету» (ННПЦ МНАУ). Для експериментів було взято сорт пшениці м’якої озимої Місія одеська, котрий займає значні посівні площі на Півдні України. У досліді вивчали періоди висіву: 20 вересня, 30 вересня (еталон), 10 жовтня, 20 жовтня.
За роки досліджень оптимальна для проростання насіння пшениці середньодобова температура повітря була за терміну висіву 20 вересня. Висів пшениці озимої 30 вересня був найбільш сприятливим для проростання за температурними умовами у 2014–2016 рр., коли середньодобова температура повітря складала 19,1, 15,7 та 17,8°С відповідно (табл. 1).
Близьке до оптимального значення (13,6°С) для проростання насіння пшениці озимої значення температури було в 2014 та 2018 рр. за терміну висіву 10 жовтня. Середньодобова температура повітря за висіву 20 жовтня була найнижча й відрізнялась за роками: від 4,9°С (2016 р.) до 14,9°С (2017 р.).
Проте численними дослідженнями визначено, що на швидкість проростання насіння пшениці озимої більшою мірою впливає вологість посівного шару на час сівби та сума ефективних температур, яку рослини отримають впродовж періоду від сівби до проростання, котра повинна становити 116–139°С. Але у зв’язку з поступовими змінами клімату та виникненням нових сортів у агровиробництві це питання вимагає додаткового вивчення.
Відомо, що за відсутності дощів або недостатньої кількості опадів у серпні та вересні відбувається пересихання верхніх шарів та перенесення термінів висіву пшениці озимої на пізніший період. Значні запаси вологи в ґрунті потрібні від самого початку набухання насіння. Тому дружні проростки з’являються тільки за наявності в посівному шарі 10–15 мм продуктивної вологи.
Як видно, тривалість періоду від сівби до проростання має велике значення, адже до настання перших приморозків рослини пшениці озимої повинні вкорінитися, сформувати вузол кущіння й добре розкущитися. Наші дослідження підтвердили, що строки сівби впливають на тривалість появи проростків, тому що за різних термінів сівби створюються різні умови для росту та розвитку рослин пшениці залежно від кліматичних умов року (табл. 2). Найкоротший період «сівба — сходи» (9–32 доби) відмічали за висіву пшениці 20 вересня, що залежало здебільшого від суми опадів за звітний період (9,9–23 мм). Зокрема, 2018 р. сходи з’явилися на дев’яту добу (сума опадів — 23 мм); 2013 р. — на десяту добу (сума опадів — 9,9 мм), 2014 р. — на 12-у добу (сума опадів — 21 мм), 2016 р. — на 19-у добу (сума опадів — 21,1 мм), 2017 р. — на 20-у добу (13 мм), а 2015 р. — лише на 32-у добу (13 мм), що можна пояснити тривалою відсутністю опадів під час та після сівби.
Сівба 30 вересня була теж сприятливою для проростання насіння. Так, у кращі за вологозабезпеченням роки (2014, 2018) тривалість міжфазного періоду «сівба-сходи» у цей термін становила 10–11 діб, а ось 2015 р. — 31-у добу.
Встановлено, що за сівби у пізніші терміни — 10 та 20 жовтня — головним чинником, що впливає на появу проростків, є не лише наявність вологи, а й сума ефективних температур. Так, насіння, висіяне 10 жовтня у 2013 році, проросло та сформувало сходи на 12-у добу, коли рослини набрали суму ефективних температур 77,4°С, у 2018 році — на 18-у добу за суми ефективних температур 138,3°С.
В осінній період 2016 року основним чинником, який впливав на появу проростків пізніх термінів сівби, більшою мірою була температура повітря. Оскільки 14 листопада було зафіксовано остаточне припинення осінньої вегетації, повні проростки пшениці озимої з’явилися лише 9 березня (термін сівби — 10 жовтня) та 14 березня (термін сівби — 20 жовтня), після того, як рослини отримали суму ефективних температур 43,6 та 43,7°С відповідно.
Характерною біологічною особливістю хлібних злаків є здатність рослин кущитися. Кущення починається після формування рослиною трьох-чотирьох листків, приблизно через 23–27 діб після появи проростків. У пшениці озимої оптимальних термінів сівби за температури повітря 13…15°С період кущіння настає дещо раніше — через 14–15 днів після появи повних проростків.
Найкращі умови для росту й розвитку рослин пшениці озимої в осінній період відмічали 2013 року, а найгірші — 2016-го. Причому строки висіву найбільше впливали на тривалість міжфазного періоду «сходи — початок кущіння», гідротермічна характеристика якого наведена в таблиці 3.
За висіву пшениці 20 та 30 вересня в 2013–2015 та 2017–2018 рр. досліджень фаза початку кущіння наставала швидше порівняно з пізнішими строками сівби. Міжфазний період сходи — початок кущіння в такому випадку тривав 14–47 діб.
У прохолодний осінній період 2016 року рослини всіх досліджуваних термінів сівби ввійшли в зиму лише у фазі одного-двох листків, тому осіннє кущіння в них взагалі не відбувалося (фото).
Численними дослідженнями доведено, що тривалість осінньої вегетації пшениці м’якої озимої залежить від термінів сівби та дати припинення осінньої вегетації. Як раннє, так і пізнє припинення осінньої вегетації несприятливе для росту та розвитку рослин. За ранніх термінів сівби й пізнього припинення осінньої вегетації рослини часто переростають, уражаються хворобами, шкідниками та більш вразливі до несприятливих умов перезимівлі. За раннього припинення осінньої вегетації рослини пізніх термінів сівби можуть ввійти в зиму нерозкущеними.
Дата припинення осінньої вегетації суттєво впливає не тільки на зимостійкість, а й на врожайність пшениці озимої. У роки досліджень (2013–2018) остаточне припинення осінньої вегетації найраніше відбулося в 2016 та 2018 роках — 14 та 11 листопада відповідно, що на один-два тижні раніше від середніх багаторічних термінів (табл. 4).
Аномальним був осінньо-зимовий період 2017 року: в листопаді та грудні відбувалося короткочасне припинення активної вегетації озимих культур. За період 1992–2016 рр. грудень по всій території області виявився одним із найтепліших. Середня декадна температура повітря була на 5–5,8°С вища за норму та становила 4–5°С тепла. Остаточне припинення вегетації пшениці озимої відбулося лише 12 січня 2018 року.
Найкоротшу (53–23 доби) тривалість осінньої вегетації рослин пшениці м’якої озимої, залежно від термінів сівби, відмічено у 2018 році: зупинка вегетації відбулася дуже рано — 11 листопада.
Сівба на кожні десять діб пізніше (30 вересня, 10 і 20 жовтня) призвела до зменшення тривалості осінньої вегетації в середньому від 66 до 44 діб, сума ефективних температур від сівби до припинення вегетації рослин складала 232…103,5°С (рис. 2).
З наведеного вище матеріалу можна зробити висновки:
• оптимальним терміном сівби пшениці м’якої озимої сорту Місія одеська слід вважати період із 30 вересня по 10 жовтня, коли рослини наберуть суму ефективних температур 232…169,9°С, тривалість осінньої вегетації в такому разі складатиме 56–66 діб;
• у роки з пізнім припиненням осінньої вегетації термін сівби пшениці можна продовжити і до 20 жовтня.
М. Корхова, канд. с.-г. наук, доцент кафедри рослинництва та садово-паркового господарства, Миколаївський національний аграрний університет
Журнал «Пропозиція», №10, 2019 р.
Источник: www.propozitsiya.com
