Враховуючи кліматичні зміни, погіршення фітосанітарної ситуації на полях і біологічні риси сортів у вирощуванні (укорочення періоду яровизації), терміни висівання пшениці м’якої озимої потребують безперервних досліджень для кожного нового різновиду.
Осіння вегетація пшениці м’якої озимини повинна тривати 40–60 днів, коли рослини від висіву до стійкого переходу через 5°С акумулюють суму дієвих температур 300–350°С. За таких умов посіви встигають нагромадити на час зимівлі достатню кількість пластичних речовин, за допомогою яких здатні краще опиратися суворим умовам як зимового, так і весняно-літнього відрізків вегетації.
Багаторічні вивчення та практика показують, що в роки, коли своєчасно отримані повноцінні сходи, посіви восени добре розвиваються та мають міцну кореневу систему і, зазвичай, забезпечують високий врожай зерна навіть за несприятливих погодних умов у літні місяці. А ось слабко розвинені та розріджені з осені посіви майже завжди низькопродуктивні.
На виникнення сходів впливає температура повітря і ґрунту та його вологість. Оптимальні терміни висіву пшениці озимої настають, коли середньодобова температура повітря дорівнює 14–16°С. При таких температурних умовах пшениця озима дає дружні сходи на сьомий-дев’ятий день, а за 15–18°С — на п’ятий-шостий день. Більш висока температура (понад 25°С) є несприятливою для проростання насіння і може викликати сильне ураження сходів хворобами, особливо іржею. А при температурі 40°С, коли відносна вологість повітря досягає 30% і нижче, насіння, яке проклюнулось, гине через інтенсивне випаровування вологи, а те, що набухло, втрачає здатність до проростання внаслідок дихання, витрат поживних речовин і ураження цвіллю.
Польові дослідження проводили протягом 2013–2018 рр. на експериментальному полі Навчально-науково-практичного центру «Миколаївського національного аграрного університету» (ННПЦ МНАУ). Для дослідів був використаний сорт пшениці м’якої озимої Місія одеська, котрий займає значні посівні площі на Півдні України. У досліді вивчали періоди висівання: 20 вересня, 30 вересня (контроль), 10 жовтня, 20 жовтня.
За роки дослідів оптимальна для проростання насіння пшениці середньодобова температура повітря була за терміну висівання 20 вересня. Висів пшениці озимої 30 вересня був найбільш сприятливим для проростання за температурним режимом у 2014–2016 рр., коли середньодобова температура повітря становила 19,1, 15,7 та 17,8°С відповідно (табл. 1).
Близька до оптимального значення (13,6°С) для проростання насіння пшениці озимої температура була у 2014 та 2018 рр. за терміну висіву 10 жовтня. Середньодобова температура повітря за висіву 20 жовтня була найнижча і варіювалася за роками: від 4,9°С (2016 р.) до 14,9°С (2017 р.).
Проте численними дослідженнями встановлено, що на швидкість проростання насіння пшениці озимої більшою мірою впливає вологість посівного шару на період висівання та сума ефективних температур, яку рослини наберуть протягом проміжку від висіву до сходів, яка повинна становити 116–139°С. Але у зв’язку з поступовими змінами клімату та появою нових сортів у вирощуванні дане питання вимагає додаткового вивчення.
Відомо, що за умов відсутності дощів або недостатньої кількості опадів у серпні та вересні відбувається пересихання верхніх шарів і відсування термінів висівання пшениці озимої на більш пізній відрізок часу. Значні запаси вологи в ґрунті необхідні від самого початку набубнявіння насіння. Тому дружні сходи з’являються тільки за наявності в посівному шарі 10–15 мм корисної вологи.
Як бачимо, протяжність періоду від висіву до сходів має велике значення, адже до настання перших морозів рослини пшениці озимої повинні вкоренитися, сформувати вузол кущіння та добре розкущитися. Наші дослідження підтвердили, що періоди висівання впливають на тривалість появи сходів, оскільки за різних термінів висівання створюються різні умови для росту і розвитку рослин пшениці в залежності від погодних умов року (табл. 2). Найкоротший період «сівба — сходи» (9–32 доби) відзначали за висівання пшениці 20 вересня, що залежало більшою мірою від суми опадів за звітний період (9,9–23 мм). Зокрема, 2018 р. сходи з’явилися на дев’яту добу (сума опадів — 23 мм); 2013 р. — на десяту добу (сума опадів — 9,9 мм), 2014 р. — на 12-у добу (сума опадів — 21 мм), 2016 р. — на 19-у добу (сума опадів — 21,1 мм), 2017 р. — на 20-у добу (13 мм), а 2015 р. — лише на 32-у добу (13 мм), що можна пояснити тривалою відсутністю опадів під час і після висівання.
Висів 30 вересня був теж сприятливий для проростання насіння. Так, у кращі за вологозабезпеченням роки (2014, 2018) тривалість міжфазного періоду «сівба-сходи» у цей термін становила 10–11 діб, а ось 2015 р. — 31-у добу.
Встановлено, що при висіванні в більш пізні терміни — 10 та 20 жовтня — основним фактором, який впливає на появу сходів, є не тільки наявність вологи, але й сума ефективних температур. Так, насіння, висіяне 10 жовтня у 2013 році, проросло та сформувало сходи на 12-у добу, коли рослини набрали суму ефективних температур 77,4°С, у 2018 році — на 18-у добу при сумі ефективних температур 138,3°С.
В осінній період 2016 року основним фактором, який впливав на появу сходів пізніх термінів висівання, більшою мірою була температура повітря. Оскільки 14 листопада було зафіксовано остаточне припинення осінньої вегетації, повні сходи пшениці озимої з’явилися лише 9 березня (термін висівання — 10 жовтня) та 14 березня (термін висівання — 20 жовтня), після того, як рослини набрали суму ефективних температур 43,6 та 43,7°С відповідно.
Характерною біологічною рисою хлібних злаків є властивість рослин кущитися. Кущіння розпочинається після утворення рослиною трьох-чотирьох листків, орієнтовно через 23–27 діб після появи сходів. У пшениці озимої оптимальних термінів висівання за температури повітря 13…15°С період кущіння настає дещо раніше — через 14–15 днів після появи повних сходів.
Найкращі умови для росту і розвитку рослин пшениці озимої в осінній період відзначали 2013 року, а найгірші — 2016-го. Причому терміни висівання найбільшою мірою впливали на тривалість міжфазного періоду «сходи — початок кущіння», гідротермічна характеристика якого наведена в таблиці 3.
При висіванні пшениці 20 та 30 вересня в 2013–2015 та 2017–2018 рр. досліджень фаза початку кущіння наставала раніше в порівнянні з пізнішими термінами висівання. Міжфазний період сходи — початок кущіння в такому разі тривав 14–47 діб.
У прохолодний осінній період 2016 року рослини всіх досліджуваних термінів висівання ввійшли в зиму лише у фазі одного-двох листків, тому осіннє кущіння у них взагалі не відбувалося (фото).
Численними дослідженнями встановлено, що тривалість осінньої вегетації пшениці м’якої озимої залежить від термінів висівання та дати припинення осінньої вегетації. Як раннє, так і пізнє припинення осінньої вегетації несприятливе для росту і розвитку рослин. При ранніх термінах висівання і пізньому припиненні осінньої вегетації рослини часто переростають, уражуються хворобами, шкідниками та більш вразливі до несприятливих умов перезимівлі. При ранньому припиненні осінньої вегетації рослини пізніх термінів висівання можуть увійти в зиму нерозкущеними.
Дата припинення осінньої вегетації значною мірою впливає не тільки на зимостійкість, але і на врожайність пшениці озимої. У роки досліджень (2013–2018) остаточне припинення осінньої вегетації найраніше відбулося в 2016 та 2018 роках — 14 та 11 листопада відповідно, що на один-два тижні раніше від середніх багаторічних термінів (табл. 4).
Аномальним був осінньо-зимовий період 2017 року: в листопаді та грудні відбувалося короткочасне припинення активної вегетації озимих культур. За період 1992–2016 рр. грудень по всій території області виявився одним із найтепліших. Середня декадна температура повітря була на 5–5,8°С вища за норму та становила 4–5°С тепла. Остаточне припинення вегетації пшениці озимої відбулося лише 12 січня 2018 року.
Найкоротшу (53–23 доби) тривалість осінньої вегетації рослин пшениці м’якої озимої, в залежності від термінів висівання, відмічено у 2018 році: припинення вегетації відбулося дуже рано — 11 листопада.
Висів на кожні десять діб пізніше (30 вересня, 10 і 20 жовтня) призвів до зменшення тривалості осінньої вегетації в середньому від 66 до 44 діб, сума ефективних температур від висіву до припинення вегетації рослин становила 232…103,5°С (рис. 2).
З викладеного вище матеріалу можна зробити висновки:
• оптимальним терміном висівання пшениці м’якої озимої сорту Місія одеська слід вважати період із 30 вересня по 10 жовтня, коли рослини наберуть суму ефективних температур 232…169,9°С, тривалість осінньої вегетації в такому разі становитиме 56–66 діб;
• у роки з пізнім припиненням осінньої вегетації термін висівання пшениці можна продовжити і до 20 жовтня.
М. Корхова, канд. с.-г. наук, доцент кафедри рослинництва та садово-паркового господарства, Миколаївський національний аграрний університет
Журнал «Пропозиція», №10, 2019 р.
Источник: www.propozitsiya.com
