Коли важкі виклики відточують навички — Журнал «Пропозиція».

Як фермер із Полтавщини виграв грант на модернізацію техніки та активно впроваджує сучасні агротехніки

Українським аграріям вдається як зберегти землю, так і примножити свої господарства, використовуючи інноваційні агротехнології. Власник фермерського господарства «Вишневе Агро» Володимир Різун спочатку не прагнув бути фермером, адже його перша професія була перекладацькою. Однак, поміркувавши над пріоритетами, він вибрав сільське господарство на батьківщині.

Початкові кроки господарювання на землі

«Я в тій чи іншій формі 20 років займаюся сільським господарством. Родом із села», – розповідає Володимир. «Колись я не особливо захоплювався сільським господарством. Я закінчив Київський національний лінгвістичний університет, а потім випадково потрапив працювати перекладачем у французький дилерський центр сільськогосподарської техніки. З часом мене потягнуло до сільського господарства та фермерства на власній землі. У 2015 році я вперше засіяв три паї свого батька, спочатку це було лише 13 гектарів».

Тоді у господарстві не вистачало власної техніки, а фінансування не вистачало, що змушувало нас брати кредити. З мінімальними капіталовкладеннями вдалося на старті досягти врожайності 75 центнерів з гектара кукурудзи, хоча рік був не дуже сприятливим.

Наступного року Володимир виявив, що фермерство – справа не з легких. «Ми боролися з правильною сівбою, і погода мала значний вплив на наші результати», — розповідає він. «Урожайність розчарувала. Це спонукало мене глибше заглибитися в агрономічні теми та технологію. На той час керувати лише 13 гектарами було досить складно».

У 2017 році Володимир обіймав посаду директора сільськогосподарського кооперативу в рамках проекту розвитку зерносховищ та сільськогосподарської кооперації, що фінансується урядом Канади. Він вважав цю роль одночасно захоплюючою та корисною, що дало йому можливість спілкуватися з канадськими агрономами, відвідувати їхні ферми та обмінюватися досвідом. «Мене особливо вразила система no-till, широко поширена в Канаді, яку я вирішив поекспериментувати на своїй фермі», — зазначає він.

У 2018 році Володимир офіційно зареєстрував фермерське господарство та став платником ПДВ. На той час посівні площі зросли до 16 га. Не маючи власної техніки, господарство почало впроваджувати нульовий обробіток. «Мої співробітники все ще сприймають цю технологію з деяким скептицизмом, оскільки вони ще не зрозуміли її переваг», — зауважує фермер. Багато знайомих досі переконані, що традиційні методи перевершують сучасні, стверджуючи: «Дід плугом орав, і я теж буду».

Щоденні завдання: боротися з бур'янами, поки цвіли соняшники

Нині господарство обслуговує 30 га. Останні три роки Володимир служить в армії, а значить, курує господарство на відстані. Це трохи вплинуло на роботу, оскільки він не може повністю контролювати кожен процес особисто, хоча він прагне надавати вказівки з різних питань.

У минулому сезоні найбільші проблеми виникли в боротьбі з бур’янами, що стало одним із найслабших місць ферми. З 2020 року фермер вирішив використовувати на полях лише оригінальні пестициди, уникаючи будь-яких генеричних альтернатив. Однак цей рік приніс несподівані виклики: витрати на засоби захисту рослин виявилися набагато вищими, ніж очікувалося. Спочатку ці витрати становили 40% очікуваного прибутку. «Я працюю виключно з авторизованими дистриб’юторами, забезпечуючи якість продукції. Експерти, які відвідали ферму, запропонували контролювати рН води, оскільки це може вплинути на ефективність пестицидів», – пояснює фермер.

Найбільше площ у минулому сезоні займали під соняшником, який виявився рентабельним через високі ринкові ціни на цю культуру. Незважаючи на труднощі з бур’янами та високі температури, урожай соняшнику був відносно хорошим. На окремих полях урожайність сягала 3 ц/га, але на деяких ділянках негативно позначилася посуха, в результаті чого врожайність становила лише 1,5 ц/га.

Агротехнології: нулевий обробіток та запобігання вимиванню посівів

No-till більше не є футуристичною концепцією, оскільки зараз вона активно використовується в усьому світі та демонструє відчутні результати. У господарстві використовується метод no-till для посіву сої, кукурудзи та соняшнику, спочатку планувалося посів пшениці. Але через специфічні технічні проблеми втратили три тижні і не змогли продовжити посівну.

Основною проблемою, пов’язаною з практикою No-till, є ущільнення ґрунту, яке залишається серйозною проблемою для ферми. «У 2024 році через проблеми з ущільненням ґрунту сходи були дуже нерівномірними», — розповідає фермер. Посіви, висаджені в кінці квітня, з’явилися на різних ділянках лише на початку червня, що призвело до місячних розбіжностей у рості розсади. Якщо соняшнику вдалося «наздогнати», то кукурудза постраждала помітно.

Результати останнього аналізу ґрунту, проведеного у 2020 році, засвідчили високий вміст гумусу, який на деяких ділянках досягав 4%. Однак інше занепокоєння залишалося. Половина землі, яку обробляє господарство, розташована на схилах. «Щоразу, коли йшли травневі дощі, ми стикалися зі значним змивом ґрунту та посівів. На щастя, залишивши рослинні залишки на полях, ми нарешті вирішили цю проблему, і змив більше не є проблемою. Таким чином, технологія виявляється ефективною», – ділиться Володимир.

Господарство також займається відновлюваним землеробством, щоб остаточно відмовитися від оранки шляхом посіву сидератів, покращення структури ґрунту та покращення його складу поживних речовин.