Сільськогосподарські виробники вчаться працювати з кредитами по-новому

Фонд часткового гарантування кредитів для сільського господарства працює на ринку фінансових послуг вже понад рік. Ця державна установа була створена за підтримки Європейського Союзу та Групи Світового банку для задоволення основних фінансових потреб малого агробізнесу. Чого вона досягла за цей час, з якими проблемами зіткнулася та як планує працювати далі? Про це ми говоримо з керівником Фонду Олегом ПРИХОДЬКОМ .

Наскільки успішним був для вас перший рік роботи Фонду?

– Минулий рік був для нас успішним, попри труднощі старту. Ми вирішили багато питань: від підбору персоналу до формування інформаційної політики. Ми надавали великого значення зустрічам з фермерами та тренінгам, щоб розповісти про наші можливості.

У січні 2024 року ми підписали першу угоду з Укргазбанком, а наступного місяця він видав перший кредит під наші гарантії. Станом на 1 січня 2025 року кількість кредитів, виданих малим сільськогосподарським виробникам під наші гарантії, зросла до 13, у лютому – до 20, а у травні 30 фермерів отримали кредити під гарантії Фонду. Динаміка зростання очевидна.

Важливо, що за цей час до нашої програми приєдналося 7 банків. На мою думку, це дуже висока цифра. Я кажу це як людина, яка понад 10 років працює з програмами підтримки малого та середнього бізнесу. З власного досвіду знаю, як обережно банки сприймають будь-які нововведення та обережно їх впроваджують. Тому це дуже хороший результат.

Протягом останнього року ми розширювали свою діяльність в Україні та вже представлені в 14 регіонах. Такими темпами ми незабаром охопимо своєю діяльністю всі регіони. Однак є регіони-лідери: там банки активніше видають кредити фермерам під наші гарантії. Це Одеська, Тернопільська та Сумська області.

Олег Приходько

Скільки гарантій було видано за банківськими кредитами за перший рік роботи Фонду?

– Загалом ми видали ліміти для цих 7 банків на 462,5 мільйона гривень. Водночас, зверніть увагу, що ми гарантуємо до 50% суми кредиту. Це дозволить нашим банкам-партнерам видавати фермерам кредити до 1 мільярда гривень. Погодьтеся, це досить вагомий ресурс для підтримки та розвитку малих сільськогосподарських виробників в Україні, особливо у воєнний час.

Для яких цілей і в яких обсягах фермери сьогодні переважно беруть банківські кредити під гарантії вашого Фонду?

– Незважаючи на те, що кредитів не так багато, їхня структура вселяє оптимізм. Наприклад, з кредитів, за якими ми маємо звіти, 19 – це кредити на обігові кошти. Вони підтримують поточну діяльність фермерів, покривають їхні операційні витрати. Водночас 11 кредитів – це інвестиційні кредити. І це хороший показник!

Це означає, що фермери, незважаючи на те, що війна в країні триває вже чотири роки, готові інвестувати в розвиток свого бізнесу. Зазвичай вони спрямовують свої кошти на придбання сільськогосподарської техніки, додаткового обладнання, енергоефективних систем, збільшення поголів'я худоби, розширення виробничої бази тощо.

Держава та міжнародні донори роблять великий внесок у підтримку розвитку сільськогосподарських виробників. Буквально на другий рік вторгнення Росії в Україну було відновлено державні грантові програми для теплиць та садівництва, а також програму часткової компенсації за вітчизняну сільськогосподарську техніку. Наприклад, держава компенсує 25% вартості техніки вітчизняного виробника. Подібні програми є і в міжнародних організаціях.

Середній розмір банківського кредиту, що надається під гарантії Фонду, коливається від 800 тисяч до 1,2 мільйона гривень. Крім того, у нас є фермери, яким банки вже видали кілька кредитів за нашою програмою. Один з них отримав кредит у розмірі 6,95 мільйона гривень.

Середній розмір банківського кредиту, що надається під гарантії Фонду, коливається від 800 тисяч до 1,2 мільйона гривень.

Виходить дещо парадоксальна ситуація: ваш Фонд пропонує чудовий інструмент для розвитку малого агробізнесу, але поки що не так багато фермерів ним користуються. Чому?

– Річ у тім, що гарантії – це не прямі гроші, а допоміжний інструмент для позик. Вони працюють разом із позикою, а не замість неї.

Фермери хочуть розвиватися та готові брати кредити. Але банки зазвичай працюють з дещо більшими бізнесами, ніж ті, яким допомагає Фонд. Наприклад, згідно з українським законодавством, середнім бізнесом вважається той, що має оборот до 40 мільйонів євро на рік та до 250 працівників. А наш Фонд підтримує дрібних фермерів, які обробляють до 500 гектарів – це переважно мікро- та малий бізнес. Найбільша кількість серед них – зерновиробники: їх понад 15 тисяч.

У дрібних фермерів більше проблем, ніж у середніх, і банки часто їх не дуже помічають. Ми хочемо, щоб банки за допомогою наших гарантій змінили своє ставлення до дрібних фермерів. Але поки що банку вигідніше видати один великий кредит на 20 мільйонів, ніж десять дрібних на мільйон.

Чи винні в цьому лише банки?

– Ні, є також проблеми з боку самих фермерів. Часто вони ведуть офіційну звітність лише для того, щоб відповідати вимогам, і не завжди якісно. Через це банки не можуть оцінити їхній бізнес і зрозуміти, чи він прибутковий, і чи зможуть фермери повернути кредит.

Банк не надасть кредит, якщо не бачить, як його буде повернуто, особливо якщо фермер вже має кілька кредитів і ледве ними розпоряджається.

Ще однією особливістю є те, що багато дрібних фермерів звикли працювати в «тіні»: вони продають свій врожай посередникам за готівку і не відображають це в офіційній звітності, щоб уникнути податків. Але через це вони втрачають доступ до банківських кредитів та державної підтримки.

Тому ми у Фонді не лише надаємо гарантії, а й проводимо освітні програми. Ми розповідаємо фермерам, чому важливо вести офіційну справу, правильно складати звітність, підвищувати фінансову грамотність. Це відкриває їм двері до різних інструментів як державної підтримки, так і програм міжнародних інституцій та фондів, спрямованих на підтримку та розвиток малого та середнього бізнесу.

Відомо, що банки дуже обережно ставляться до кредитування новачків в агробізнесі. Чи може ваш Фонд якось сприяти вирішенню цієї проблеми?

– Ми запропонували такий інструмент, як написання бізнес-планів для сільськогосподарських виробників. Ми пропонуємо, щоб вони, якщо мають ідеї та хочуть отримати інвестиційний кредит, зверталися до нас. Якщо вони відповідають нашим критеріям, вони отримають безкоштовну можливість написати бізнес-план від нашого партнера, консалтингової компанії Agroanalytika. Її контракт на цей проект уклала Міжнародна фінансова корпорація (IFC), член Групи Світового банку.

І стартапи звертаються до нас за такою послугою. Їх досить багато. Але, на жаль, більшість банків досі дуже обережно ставляться до фінансування нових проектів, тому ми сподіваємося, що для деяких банків наявність бізнес-плану слугуватиме суттєвим стимулом для фінансової підтримки його реалізації.

Зі скількома банками ви співпрацюєте сьогодні?

– Ми починали з Укргазбанку, Ощадбанку та ПроКредитБанку. Потім ми підписали угоди з Кредит Дніпро, Восток, Інвестиційно-ощадним банком, і зовсім нещодавно з КредитВест. Це середній за розміром банк з турецькими власниками, але він досить активний в аграрному секторі.

Також, згідно з нашими планами, протягом 2025 року ми плануємо додати до загальної кількості банків-партнерів ще щонайменше чотири банки.

Ваша цитата з нашого інтерв'ю річної давності: «…якщо ми покриємо до 50% фактичної заборгованості, мультиплікатор для кредитування становитиме близько 5,4 мільярда гривень. Банки зможуть позичити цю суму дрібним сільськогосподарським виробникам завдяки нашим гарантіям». Як із цим зараз справи?

– Ситуація з можливостями Фонду покращилася. Коли ми зустрічалися минулого разу, наш статутний капітал становив 340 мільйонів гривень.

Але Фонд підтримується Світовим банком та Європейською комісією. Свого часу вони уклали з Україною грантову угоду, спрямовану на розвиток нашого Фонду, шляхом надання гранту в сумі, еквівалентній 10 мільйонам євро. Наприкінці 2024 року, повністю виконавши всі умови для операційного запуску діяльності Фонду, ми отримали транш від наших донорів у загальній сумі 10 мільйонів євро. Таким чином, наразі статутний капітал, що фінансується державою, Світовим банком та ЄС, становить 812 мільйонів гривень.

А це означає, що мультиплікатор для кредитування вже перевищив 3,2 мільярда гривень. Це розмір наших гарантій, які ми можемо видати. Тобто, якщо врахувати максимальний розмір наших гарантій, який, нагадаю, становить 50% від фактичної заборгованості за кредитом, ми отримаємо суму понад 6 мільярдів гривень. Це розмір, який може мати портфель кредитів, гарантованих Фондом.

З якими викликами ви стикаєтеся сьогодні? Як вони впливають на вашу роботу?

– Наша діяльність базується на законі «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». З одного боку, це добре, бо закон визначає чіткі правила гри. Але з іншого боку, він не залишає місця для гнучкості. Ми не можемо швидко змінювати критерії чи адаптуватися до ринкової ситуації.

Наприклад, одним із ключових параметрів є максимальна сума покриття кредитної заборгованості, яка у нас становить 50%. Хоча на ринку є програми, які покривають до 80%. Це знижує привабливість нашого інструменту, хоча дрібні фермери є найбільш вразливою категорією, якій важко отримати фінансування іншими способами.

Крім того, закон обмежує участь лише тими сільськогосподарськими виробниками, які обробляють до 500 гектарів і не є співзасновниками інших сільськогосподарських підприємств. Але на практиці фермер, який, наприклад, вирішує займатися розведенням або переробкою тваринницької продукції, одразу виходить за межі допустимих критеріїв, хоча все ще залишається малим бізнесом. Це суперечить логіці підтримки розвитку малого бізнесу.

Ще одним серйозним викликом є дотримання екологічних та соціальних стандартів, які ми впроваджуємо відповідно до вимог Групи Світового банку та ЄС. Це нова практика для багатьох, особливо для фермерів, і ми активно проводимо інформаційно-просвітницьку роботу, щоб допомогти їм адаптуватися.

Водночас ми розуміємо, що підтримка має бути не лише ефективною, а й доступною. Тому ми також працюємо над зниженням вартості наших послуг. Так, 14 травня Рада Фонду ухвалила важливе рішення – зменшити плату за управління гарантованим портфелем з 0,5% до 0,2% річних.

Цю комісію сплачують банки-партнери, але згідно з нашими правилами, вони не можуть стягувати з позичальників більше, ніж вони сплачують до Фонду. Тобто зменшення комісії автоматично робить кредити для фермерів дешевшими. І це особливо важливо для малих сільськогосподарських виробників – нашої основної цільової групи.

Ми знизили комісію, щоб зробити наші гарантії більш вигідними для банків-партнерів та доступнішими для сільськогосподарських виробників. Це ще один крок до розширення можливостей малого бізнесу в аграрному секторі – саме в той час, коли ця підтримка особливо потрібна.

Як повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на вашу роботу?

– Труднощі, з якими стикається наша команда, ні в якому разі не можна порівняти з тими, з якими зараз стикаються фермери, і особливо ті наші захисники, які перебувають безпосередньо на передовій. Хоча, звичайно, вони у нас теж є.

Зокрема, існують великі труднощі з відновленням економічної діяльності на прифронтових та деокупованих територіях, зокрема кредитуванням. Наразі державна та місцева влада вживають різних заходів для відновлення діяльності фермерів на деокупованих територіях та тих сільськогосподарських виробників, чиї виробничі потужності постраждали внаслідок військових дій. Фонд також працює над стимулюванням банків до відновлення кредитування таких категорій фермерів та поєднання гарантій з іншими існуючими інструментами підтримки (гранти, субсидії), доступними в цих регіонах.

Існують труднощі зі спілкуванням з дрібними сільськогосподарськими виробниками. Дуже важко організувати зустрічі з ними, особливо у прифронтових районах. Місцева влада не гарантує безпеку учасників наших заходів, тому дуже обережно ставиться до проведення освітніх заходів у своєму регіоні.

Ми говоримо з фермерами про майбутнє, але вони здебільшого зосереджені на вирішенні поточних питань, на практичних речах. Вони живуть сьогоденням. Наприклад, фермер з Миколаївської області розповів, що з його чотирьох колишніх помічників залишилося лише двоє. Решту мобілізували. А ті, хто зараз з ним, бояться виходити в поля, бо вони частково заміновані. І той фермер каже, я сам сідаю за трактор, щоб не наражати їх на небезпеку, я працюю на трьох людей – на себе і на них.

Тому нам доводиться шукати інші можливості для налагодження діалогу з нашими потенційними клієнтами. А це вимагає додаткових зусиль та нестандартних рішень.

Які ваші плани на цей рік?

– Власне, як я вже казав, ми плануємо збільшити кількість банків-партнерів, хочемо довести їх щонайменше до десяти. Це для того, щоб фермери мали можливість вибирати найкращі пропозиції серед банків, щоб банки конкурували за фермерів, пропонуючи їм кращий сервіс.

Ми плануємо продовжувати проводити освітню та тренінгову роботу серед дрібних сільськогосподарських виробників. І, звичайно ж, працюємо над створенням нових цікавих пропозицій та ініціатив для ринку.

Ми також очікуємо збільшення нашого статутного капіталу. Раніше Світовий банк та ЄС готові рекапіталізувати Фонд ще на 1,5 мільйона євро.

Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Чинні гарантії

Історія стійкості фермерських господарств та банківської підтримки

Пан Олег Горошко — успішний фермер з Тернопільської області, якому вдалося перетворити свою невелику ферму на динамічне підприємство. Сьогодні він керує фермою «Горошко», яка є прикладом того, як наполегливість та правильні фінансові рішення можуть вивести бізнес з кризи.

Майже одразу після отримання освіти пан Олег зайнявся сільським господарством – вирощуванням зернових культур.

«Я починав працювати як фізична особа, потім з часом зрозумів, що мені потрібно відкрити юридичну особу, бо хотів офіційно зареєструватися, а працювати з великими обсягами продукції стало незручно. Тому у 2011 році я створив фермерське господарство «Горошко» та почав поступово збільшувати свій земельний банк».

Родина пана Олега зараз допомагає з бізнесом, але ферма в основному укомплектована найманими працівниками.

На шляху до створення підприємства пан Олег зіткнувся з низкою серйозних викликів: нестабільними ринковими цінами, а також руйнівним впливом повномасштабного вторгнення в аграрний сектор. Йому доводилося продавати продукцію майже за собівартістю, щоб мати змогу розпочати новий сезон. З часом стало зрозуміло, що наявні ресурси ледве покривають потреби господарства. Рентабельність залишалася недосяжною, а невизначеність зростала. Витрати на виробництво накопичувалися, а фінансові розрахунки показували, що коштів на збирання врожаю не вистачатиме. Здавалося, що всі попередні зусилля можуть бути марними. У певний момент навіть досвіду та наполегливості вже не вистачало – господарству потрібна була зовнішня підтримка.

Раніше пан Олег брав кредит у банку, але його остання спроба отримати позику під час війни була невдалою – банк відмовив. Саме тоді він вперше натрапив на інформацію про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – спочатку у Facebook, потім у новинній статті про можливість отримання кредиту під гарантії Фонду без достатнього забезпечення. Це дало йому поштовх зробити ще одну спробу – звернутися до банку за кредитом для поповнення обігових коштів для завершення виробничого циклу.

Пан Олег звернувся до Укргазбанку, з яким співпрацює вже багато років, до інших банків він не звертався, був упевнений, що цього разу з гарантіями Фонду у нього точно все вийде. Умови були досить вигідними, і хоча розгляд заявки зайняв певний час, менеджери банку регулярно підтримували зв'язок з паном Олегом протягом усього періоду очікування. Кредит було схвалено, і весь процес отримання кредиту тривав близько півтора місяця.

Кошти позики були витрачені на придбання засобів захисту рослин, добрив, дизельного палива, а також вистачило грошей на придбання насіння та мінеральних добрив для нового посівного поля. І результат не змусив себе довго чекати – урожай збільшився, доходи стабілізувалися, позика була погашена вчасно, а підприємство отримало значний прибуток.

Наразі пан Олег з оптимізмом дивиться в майбутнє та планує подальший розвиток бізнесу. Зокрема, він розглядає можливість отримання кредиту на придбання іноземного обладнання, адже фінансова звітність вже дозволяє йому отримати більше грошей від банку. Крім того, процентна ставка за інвестиційним кредитом за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» є дуже вигідною. Він радить іншим підприємцям не боятися звертатися за фінансуванням, адже це може бути ключем до успіху. Можливо, вам не одразу дадуть кредит, але вам обов’язково дадуть важливу пораду, яку потрібно врахувати наступного разу. А головний урок, який він засвоїв, полягає в тому, що не варто шукати миттєвого прибутку, потрібно працювати на майбутнє.

— «Репутація важливіша за багатство. Бачите, довіра втрачається миттєво, але здобувається роками».

Источник: www.propozitsiya.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *