Компанія «Горіх Полісся», що на Житомирщині, змушена переглянути економіку та технології вирощування фундука. Причиною стали кліматичні аномалії та ризики, пов’язані з італійськими сортами.
Про це у своїй статті в журналі «Садівництво по-українськи» пише директор підприємства Олександр Волошенко.
Історія господарства розпочалася у другій половині 2010-х років. Інвестори з неаграрного бізнесу придбали ділянки поблизу Брусилова. Ґрунти там піщані, а рельєф має перепади. Перед закладанням саду провели аналізи ґрунтів, оцінили схили та мікроклімат. Основну ставку зробили на італійські сорти з розсадників Carlo Negro та Elio Resia.
Згодом господарство спробувало працювати з українським матеріалом, вирощеним методом in vitro. Однак цей досвід визнали невдалим.
«На мою думку, рослини із закритою кореневою системою значно гірше адаптувалися до місцевих умов, ніж класичні саджанці з відкритим корінням», — зазначив Олександр Волошенко.
Справжнім випробуванням для насаджень стали застій холодного повітря, різкі температурні коливання та зимові морози нижче ніж -25 °C. Кліматичні аномалії останніх сезонів змусили переглянути підходи до всього проєкту.
«Українське фундуківництво входить у період, коли рекламні презентації закінчилися, а почалися складні питання про морози, рельєф, воду, запилення і виживання садів», — наголосив керівник підприємства.