Важко уявити сад без пухких кабачків, яскравої зелені та несподіваних гостей — лісових грибів, що проростають із землі. Багато людей вважають їх природним даром, даром самої природи. Проте, як повідомляє Ukr.Media, мікологи застерігають, що вживання грибів, що проростають у саду, не завжди доцільне.
Щоб повністю зрозуміти ці рекомендації, потрібно глибше зануритися у взаємозв'язок між грибами та ґрунтом, їхню роль у мікроекосистемі ділянки та вплив садових хімікатів.
Характеристики грибкового метаболізму: чому ризики є реальними
Гриби розвивають складну підземну мережу, відому як міцелій, яка може поглинати широкий спектр речовин з навколишнього середовища. Цей процес збагачує ґрунт і допомагає іншим організмам отримувати доступ до необхідних поживних речовин. Однак, окрім води та мінералів, через міцелій також можуть поглинатися небажані елементи: залишки гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів та важких металів.
Механізми накопичення токсичних речовин
Гриби мають здатність поглинати та зберігати різні хімічні речовини у своїх клітинах. Цей процес називається біоакумуляцією — накопиченням небезпечних речовин у живих організмах. Існує також поняття хелатування: гриб може зв'язувати важкі метали, що призводить до їх накопичення в плодових тілах. Деякі види грибів, такі як гливи (Pleurotus ostreatus), рядівка або польові печериці, як відомо, накопичують значну кількість кадмію, свинцю та інших металів (як зазначено в огляді “Забруднення важкими металами їстівних грибів: огляд” Джансанте та ін., опублікованому в Scientific Reports, 2020).
Коли в саду застосовуються потужні хімікати для боротьби з бур'янами або шкідниками (такі як гліфосат, похідні триазину та сучасні системні інсектициди), деякі з цих речовин затримуються в ґрунті. Час їх розкладання сильно варіюється: деякі залишки фунгіцидів та інсектицидів можуть залишатися від кількох тижнів до кількох десятиліть залежно від природи речовини, характеристик ґрунту, вологості та температури.
Мікоризні гриби, які існують у симбіозі з корінням рослин, відіграють вирішальну роль у цьому контексті. Встановлені дослідження показують, що надмірне використання фунгіцидів значно зменшує їхню різноманітність, порушуючи природний мікробний баланс (як зазначено в огляді “Вплив фунгіцидів на мікоризні гриби” Шарми та ін., Frontiers in Microbiology, 2022). Цей дисбаланс може дати патогенам конкурентну перевагу, що призводить до ослаблення рослин.
Вплив впливу інсектицидів та суміші хімічних речовин
Системні інсектициди (такі як імідаклоприд, тіаметоксам та ацетаміприд), призначені для боротьби з комахами, зрештою проникають у ґрунт і порушують всю екосистему саду. Окрім зміни складу ґрунтової фауни, вони можуть потенційно впливати на грибкові процеси: порушують ферментативні реакції та метаболічні шляхи, а також можуть опосередковано впливати на симбіотичні стосунки між грибами та іншими організмами.
Часто в ґрунті зберігається не одна хімічна речовина, а їх комбінація. Колективний вплив (відомий як ефект «коктейлю») може змінювати властивості кожного компонента, потенційно прискорюючи їх розпад або створюючи нові, ще більш токсичні сполуки. Це явище досліджується в сучасній мікології та ґрунтознавстві, і його прогнозування може бути складним для тих, хто не має спеціальних знань (що підтверджують дослідження, зокрема оглядова стаття «Комбінований вплив пестицидів на мікробні спільноти ґрунту: огляд» Сінгха та ін., «Забруднення навколишнього середовища», 2021).
Практичні наслідки: чи можуть гриби розкривати розуміння?
Гриби служать не лише несподіваними прикрасами саду, а й індикаторами екологічного стану ділянки. Якщо типові мікоризні гриби раптово зникають з-під берез, або якщо сапрофітні види (ті, що розкладають мертву органічну речовину, як-от гнойові жуки біля куп гною або опеньки на гниючих пнях) з'являються у великій кількості, це може сигналізувати про зміну стану ґрунту через хімічний вплив. Особливу увагу слід приділяти появі дереворуйнівних грибів на живих рослинах або значному зменшенню грибного різноманіття під плодовими культурами. Це може свідчити про стрес рослин або дисбаланс в екосистемі.
Тим не менш, важливо пам'ятати, що для точної діагностики потрібне лабораторне дослідження як ґрунту, так і грибів. Візуальна оцінка – це лише перший крок.
Гриби та біоремедіація: потенціал природного очищення
Деякі гриби мають здатність не лише накопичувати, але й розкладати складні органічні речовини за допомогою спеціалізованих ферментів (таких як лаккази та пероксидази). Гливи звичайні, трутовик різнокольоровий (Trametes versicolor) та деякі печериці можуть розщеплювати залишки нафтопродуктів, пестицидів або інших небезпечних хімічних речовин, використовуючи їх як джерела енергії. Цей процес називається мікоредіацією.
Незважаючи на цю здатність, навіть за умови успішної біоремедіації, плодові тіла зазвичай залишаються небезпечними для споживання. Дослідження в усьому світі ще не досягли точки, коли «очищені» гриби можна безпечно вживати з ділянок, попередньо оброблених хімікатами (як зазначається в численних наукових статтях, включаючи огляд «Мікоремедіація забруднювачів навколишнього середовища: огляд» Хармса та ін., Journal of Hazardous Materials, 2016).
Екологічна відповідальність: які дії слід вжити?
Визнання складного впливу агрохімікатів на екосистему спонукає до переоцінки стандартних практик. Садівники, які прагнуть зберегти екологічну цілісність своїх ділянок, все частіше відмовляються від надмірного використання синтетичних хімікатів на користь органічних підходів: компостування, зелених добрив та біологічних методів боротьби зі шкідниками.
Сама наявність грибів у саду не повинна спонукати до поспішного видалення, а радше слугувати можливістю поміркувати про стан мікроекосистеми під нашими ногами. Слід утримуватися від знищення грибів виключно з обережності — вони можуть відігравати значну роль у здоров’ї ґрунту. Якщо є якісь занепокоєння щодо безпеки, рекомендується звернутися за порадою до міколога або надіслати зразки ґрунту на аналіз.
Коли ґрунт можна вважати умовно чистим? Це повністю залежить від речовин, які використовувалися: деякі пестициди та важкі метали можуть затримуватися в ґрунті десятиліттями, водночас швидко…
Джерело: ukr.media
