Під деревами і біля північних стін панує напівтемрява, де відмовляються цвісти навіть найстійкіші однолітники.
Але і тут можна створити квітучу оазу! Хости – королеви тіні. Їх різьблені листя (жовті, салатові, сизі) створюють пишні куртини.
А у липні вони випускають стріли з ніжними дзвіночками. Садіть їх у пухкий ґрунт із компостом — і поливайте раз на тиждень.
Астильба – рослина-феєрверк. Її пухнасті мітлу (білі, рожеві, бузкові) висвітлюють тінь з червня по серпень. Головне – волога!
Посадіть її біля ринви або в низині, де накопичується дощова вода. На зиму замульчуйте коріння компостом.
Бруннера – скромний герой весни. Її блакитні квіти, схожі на незабудки, розпускаються у травні, коли сад ще порожній.
А велике серцеподібне листя декоративне все літо. Вона не боїться холодів та росте на одному місці 10–15 років.
Медуниця – ліки для очей. Її рожево-блакитні суцвіття і плямисте листя оживлять простір під яблунями.
Після цвітіння обріжте квітконоси – і кущик залишиться обережним.
Дицентра («розбите серце») – романтика у тіні. Її рожеві серця на вигнутих стеблах цвітуть у червні.
Садіть її в ґрунт з додаванням глини – вона утримує вологу.
Секрет успіху? Групуйте рослини за висотою та текстурою.
Наприклад, папороті створять фон, хости — середній ярус, а ґрунтопокривна барвінок заповнить порожнечі.
Додайте 2-3 валуни – і похмурий куточок перетвориться на казковий ліс.
Читайте також
- Як використовувати сіль на грядках на початку літа: це врятує врожай від головного ворога
- Природні захисники: рослини, які відлякають шкідників без хімії
