Цього року популярність інвестицій у землю почала зростати і навіть кількість угод щодо продажу прав на землю перевищила відповідні показники на ринку нерухомості. Під час конференції для інвесторів Invest Talk Summit учасники ринку обговорили причини такої популярності вкладень у землю та розповіли, яку дохідність приносять такі інвестиції.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінфін.
Цього року популярність інвестицій у землю почала зростати і навіть кількість угод щодо продажу прав на землю перевищила відповідні показники на ринку нерухомості.
Водночас об’єктивної офіційної інформації щодо вартості сільськогосподарської землі та її динаміки наразі не існує.
«Реальна ціна землі на початковому етапі відкриття ринку була викривлена, оскільки було багато формальних продавців. Частина землі на той момент вже була придбана через різні схеми, наприклад, емфітевзис (довгострокова оренда), і після відкриття ринку ці угоди легалізовували. Такі операції з купівлі-продажу здійснювались за номінальною оцінкою, яка є нижчою за реальну вартість ділянок», – говорить співзасновник сервісу земельних інвестицій Zeminvest Олександр Чорний.
Тому статистика в офіційних джерелах суттєво відрізняється від тієї, яку учасники ринку бачили в дійсності. За даними Zeminvest, у 2021 році середня ціна землі становила $1200−1600 за гектар. Цього ж року вона зросла вже до $1600−2300. Тобто у доларовому еквіваленті додала 25−30%.
Інвестиції у землю набирають популярності.
«За офіційною статистикою, у першому кварталі цього року вперше з моменту відкриття ринку обсяг продажу нерухомості став меншим за обсяг продажу с/г землі. За цей період було укладено 185 тис. угод щодо продажу землі і близько 118 тис. щодо продажу нерухомості», – повідомив Олександр Чорний.
На цьому фоні зберігаються значні перспективи підвищення ціни землі в майбутньому. За оцінками Zeminvest, через 2−4 роки після завершення війни середня вартість гектару становитиме $3000, а за 6−7 років — $6000.
На думку Олександра Чорного, інвестиції в землю вигідні завдяки двом аспектам. Перший з них – це капіталізація, тобто зростання вартості активів. Якщо подивитися на зміну вартості землі в країнах Європи після відкриття ринку землі, то в Польщі середньорічна капіталізація становила 17,5%, в Естонії – 24,6%, а в Латвії – 34%. Немає жодної країни, де ціна землі після відкриття ринку пішла б у мінус.
«Інший чинник, який дозволяє заробляти, – це пасивний дохід, тобто виплата орендної плати від фермерських господарств. Для господарств надзвичайно важливо виплачувати орендну плату, адже це єдиний спосіб утримати земельний банк», – говорить співзасновник Zeminvest.
Статистика сусідніх держав Європи показує, що за 9 років вартість оренди у них зросла в 2,2−2,5 раза. Наприклад, у Польщі у 2011 році вона становила 114 євро за один гектар ріллі, а в 2019 році – вже 287 євро.
Джерело: propozitsiya.com
