Відповідно до Податкового кодексу України плата за землю є обов’язковим збором податку на майно, який справляється як земельний податок або плата за оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності.
Про це повідомляє propozitsiya.com з посиланням на poltava.tax.gov.ua.
Платниками податку є власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв), землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності чи користуванні, а також земельні частки (паї), що перебувають у власності.
База оподаткування плати за землю визначається за нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок, скоригованою на коефіцієнт індексації; сюди входять площі земельних ділянок, на яких не проведено нормативну грошову оцінку.
Плата за землю віднесена до місцевого податку, тому сільські, селищні, міські ради, ради об’єднаних територіальних громад встановлюють ставки податку виключно в межах, визначених Податковим кодексом України, та затверджують їх рішеннями щорічно до 15 липня.
Земельний податок нараховується фізичним особам податковими органами за місцезнаходженням земельної ділянки на підставі відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно. Податкові повідомлення-рішення про розмір заборгованості зі сплати земельного податку надсилаються або вручаються особисто платнику податків за адресою реєстрації до 1 липня поточного року. Отже, фізичні особи зобов’язані сплатити земельний податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.
Ставка податку на земельні ділянки, щодо яких проведено нормативну грошову оцінку , встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки:
- для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки,
- для земель сільськогосподарського призначення – не менше 0,3% і не більше 1% їх нормативної грошової оцінки,
- для земель лісового фонду – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.
Для земельних ділянок , на яких не проведено нормативну грошову оцінку , ставки податку встановлюються у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області:
- для земель сільськогосподарського призначення – не менше 0,3% і не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області,
- для земель лісового фонду – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.
Відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються :
- інваліди І та ІІ групи;
- особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- землевласники, які надали свої ділянки та паї в оренду платнику податку четвертої групи.
Звільнення від сплати земельного податку поширюється на земельні ділянки, призначені для кожного виду використання в таких межах:
- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
- у селах – не більше 0,25 га;
- у містах – не більше 0,15 гектара;
- у містах – не більше 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 га.
Джерело: propozitsiya.com
