З 1992 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) відіграє важливу роль у наданні підтримки Україні. Понад три десятиліття тому між Україною та USAID було укладено двосторонню угоду, спрямовану на сприяння гуманітарній та техніко-економічній співпраці, щоб допомогти країні розкрити свій економічний, політичний і соціальний потенціал.
Згідно з офіційною статистикою, у 2024 році Україна залучила через програми USAID 5,4 млрд доларів США, тоді як у 2023 році ця сума досягла 116 млрд доларів, а у 2022 році – майже 9 млрд доларів. Наприклад, перед комплексним вторгненням у 2021 році Україна отримала 224 мільйони доларів США.
Ці кошти були спрямовані на гуманітарні ініціативи, підтримку аграрного сектору, вдосконалення правової системи, освітні проекти та, зокрема, розвиток інфраструктури. Наразі всі ініціативи USAID поділяються на п’ять основних напрямів:
- Демократія, права людини та управління;
- Економічний розвиток;
- Критична інфраструктура;
- охорона здоров'я;
- Перехідний період і гуманітарна допомога.
Про це повідомляє Proposy з посиланням на Rail.insider.
У 2024 році в рамках програми «Економічна підтримка України» USAID надав 300 вагонів-зерновозів 11 українським агроекспортерам, таким чином допомогвши місцевому бізнесу та покращивши логістику зерна, зокрема для експорту.
Вагони від ініціативи USAID були розподілені серед агроекспортерів та логістичних фірм, серед яких «Агро Регіон», ТОВ «Алмейда Груп», «Аскет Шиппінг», «Астарта-Київ», «Сігнет Агрокомпанія», «Ерідон», IMC, Louis Dreyfus Company, МХП, «Нідера Агро» та UGTC TRADE. Очікується, що використання цих вагонів збільшить експорт зерна з України на 432 705 тонн на рік і залучить значні додаткові інвестиції в аграрний логістичний сектор.
Важливо зазначити, що 300 вагонів-зерновозів, придбаних для зазначених агрофірм, були виготовлені на ДМЗ «Карпати». Це становить 45% замовлень компанії за цей рік.
Припинення фінансування USAID інфраструктурних ініціатив створює значні виклики для України, зокрема щодо розвитку транспортної інфраструктури та модернізації логістичної мережі. Крім того, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, припинення підтримки USAID призвело до втрати кількох важливих для України проектів, зокрема щодо реформування митниці, закупівлі обладнання та підтримки енергетичного сектору.
Тим не менш, навіть за цих обставин Україна має потенціал для пошуку альтернативних джерел фінансування. Серед ключових партнерів – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який активно інвестує в інфраструктуру, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який сприяє модернізації транспортних вузлів, і Світовий банк, який підтримує відновлення життєво важливих об’єктів. Крім того, Міжнародний валютний фонд (МВФ) продовжує сприяти макрофінансовій стабільності України, що також може сприяти розвитку критичної інфраструктури.
Додаткові можливості для України відкриваються через Механізм ЄС для України, який пропонує фінансування реконструкції, а також Німецький державний банк розвитку (KFW), який фінансує відбудову транспортної та енергетичної інфраструктури. Залучення приватних інвесторів і державно-приватне партнерство також є важливим напрямком, який може забезпечити довгострокову фінансову підтримку Укрзалізниці та інших стратегічних секторів.
Крім того, нещодавні повідомлення ЗМІ свідчать, що Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) розгляне можливість фінансування енергетичних та інфраструктурних програм в Україні, які раніше контролювалися Агентством США з міжнародного розвитку.
Співпраця з цими інституціями разом із залученням додаткових інвесторів дозволить Україні розвинути свою транспортну мережу, підтримувати логістичну стійкість та зменшити ризики, пов’язані з припиненням фінансування США.
Джерело: propozitsiya.com
