Боронування озимих посівів: коли і як правильно проводити

Після зимової перерви однією з найважливіших, хоч і дещо забутих, операцій на полях із озимими культурами є боронування. Цей агрозахід допомагає рослинам краще підготуватися до подальшого розвитку.
Вибір полів для боронування
Перш за все, необхідно визначити, які саме посіви озимини потребують боронування, а на яких цей прийом може бути невиправданим. Боронування рекомендовано проводити на площах, де рослини восени добре розвинулися або навіть переросли, мають відмерле листя. Також цей захід доцільний, якщо на полі присутні вимерзлі рослини падалиці попередника, особливо злакових культур, оскільки вони можуть стати джерелом хвороб та шкідників. Крім того, боронування корисне на посівах із середнім розвитком рослин на важких, глинистих ґрунтах.
З обережністю, провівши попередньо тест на невеликій ділянці, варто застосовувати боронування на посівах, де рослини перебувають у фазі початку кущіння, або на легких супіщаних ґрунтах. Це допоможе уникнути пошкодження кореневої системи рослин. Категорично протипоказане боронування для слаборозвинених, зріджених посівів, особливо на легких ґрунтах, адже це може призвести до повного виривання рослин із ґрунту або їх засипання грудками, що негативно позначиться на подальшому відновленні або призведе до загибелі.
Основні завдання боронування
Боронування посівів озимих культур виконує кілька важливих функцій:
- Видалення відмерлих решток листя, що утворилися внаслідок несприятливих умов зимівлі або ураження сніговою пліснявою.
- Знищення загиблих рослин падалиці попередника та бур’янів.
- Руйнування ґрунтової кірки.
- Поліпшення аерації ґрунту.
- Активізація мікробіологічних процесів, особливо на важких ґрунтах.

Вибір знарядь та техніка проведення
Дуже важливо правильно підібрати знаряддя для боронування. Тип борони має відповідати стану посіву, враховуючи густоту рослин, ступінь їх розкущення, тип ґрунту та кількість відмерлих решток. Для обробітку ґрунту добре підходять зубові борони БЗСС-1,0, БЗЛС-1,0, які агрегатуються з тракторами потужністю 40–80 к. с. Проте, на посівах озимих культур кращі результати демонструють пружинні борони (ЗПГ-24 (3); БПН — 12). Завдяки регульованому куту атаки робочих органів, вони дозволяють адаптуватися до маси рослин, заданої глибини розпушування ґрунту тощо. Рухливість та вібрація пружинних зубів сприяють кращому розпушенню ґрунту, видаленню відмерлих решток і бур’янів, мінімізуючи при цьому пошкодження культурних рослин.

Весняне боронування проводять після настання фізичної стиглості ґрунту. Як правило, агрегат рухається перпендикулярно до напрямку сівби. Однак, на перерослих посівах краще спрямовувати агрегат уздовж рядків, що забезпечить плавніший хід та ретельніший обробіток. На схилах боронування слід проводити впоперек схилу, щоб запобігти розмиванню ґрунту. Важливо завершити боронування посівів озимих культур у найкоротші терміни.
Альтернатива боронуванню
Прикореневе підживлення рослин із застосуванням зернотукових сівалок також може забезпечити розпушення ґрунту та аерацію посівів, подібно до боронування. Рух агрегату здійснюється вздовж посіву, сошники спрямовуються у міжряддя, загортаючи мінеральні добрива на глибину 4–5 см. Цей захід рекомендовано проводити лише на добре розвинених посівах, без попереднього підживлення по мерзлоталому ґрунту. На слаборозвинених посівах можливе пошкодження культурних рослин. Рекомендована доза аміачної селітри становить 1,0–1,5 ц/га.
Застосування боронування посівів озимих культур навесні значно поліпшує фітосанітарний стан посівів. Воно розпушує верхній шар ґрунту, збагачуючи кореневу систему рослин киснем, вологою та поживними речовинами, що стимулює розвиток коренів. Це створює сприятливі умови для росту озимих культур протягом весняно-літнього періоду, підвищує їх стійкість до несприятливих факторів та дозволяє збільшити врожайність на 10–20%.

