Уявлення про прецизійне аграрне виробництво серед сільгоспвиробників трансформувалось із плином часу та набуттям досвіду. Коли в далекому 1980-му ця ідея тільки виникала як зональний менеджмент на основі можливостей конкретних частин поля, то протягом останніх п’яти десятиліть, як у світі, так і в Україні, цей напрямок значно розширився. До нього долучилися чисельні суміжні технології, інструменти та способи, що відчутно підвищує результативність і якість агровиробництва.
Що охоплює точне землеробство в Україні та з чого варто починати
В Україні до концепції точного землеробства зараховуються майже всі складові автоматизації: автопілоти, GPS-спостереження, різні системи агро-менеджменту та інші цифрові засоби. «Якщо подивитися на повний перелік сучасних технологій, для особи, котра тільки розпочинає знайомитися з даною сферою, може скластися враження безладу – через значну кількість дефініцій, варіантів і технологічних особливостей, – говорить керівник управління розвитку та інновацій «Контінентал Фармерз Груп» Дмитро Зайцев. – Однак, у серці всіх цих нововведень – культура виробництва, яка, на мою думку, і є справжнім базисом точного землеробства. Вона саме формує підхід до технологій і визначає, як якісно вони будуть реалізовуватись і функціонувати на практиці».
Щоб розібратися в точному землеробстві та почати його продуктивно впроваджувати, потрібно сконцентруватися на таких основних аспектах:
• Належне освоєння та використання базових технологій.
• Коректне налагодження section-контролю на сівалках і розкидачах.
• Дотримання спланованої норми висіву.
• Контроль глибини посіву.
• Своєчасне та якісне внесення засобів захисту рослин, враховуючи температуру та вологість.
• Вірний вибір розпилювачів та встановлення тиску в них.
Наступним етапом, за словами фахівця, йде вже класичне точне землеробство: це складання карт урожайності, диференційоване внесення, праця з різними площами продуктивності.
Помилка, котра може звести нанівець запровадження точного землеробства
Перш ніж застосовувати диференційовані внесення добрив, ЗЗР чи насіння важливо спершу впевнитись, що основні агрооперації на полі виконуються надійно, – запевняє Дмитро Зайцев. Можливо як завгодно працювати із зонами продуктивності, створювати карти диференційованого висіву чи підживлення, але якщо сівалка має технічну проблему, приміром, невірно налагоджений вакуум і агрегат робить багато пропусків, то питання норми висіву буде несуттєвим.
Те ж саме стосується і обприскування. Коли техніка неробоча, скажімо, забивається обприскувач, тиск підіймається до 600 кПа і більше, а крапля стає надто малою, – вона просто не долітає до рослини і зноситься вітром. В результаті очікуваного результату від внесення ззр не буде, а ресурси будуть витрачені даремно.
Перед тим як впроваджувати диференційовані внесення добрив, ЗЗР чи насіння важливо спочатку переконатися, що базові агрооперації на полі виконуються якісно
Нерідко трапляється і так, що замість того, щоб якісно налагодити техніку, тракторист з агрономом просто намагаються пристосуватись до того результату, який вже є, щоб потім перекласти на поле. У таких випадках точне землеробство перетворюється на симуляцію інновацій.
Тому без якісної роботи на базовому рівні, а саме правильно налагодженої техніки, чіткої організації процесів та культури виробництва, будь-які сучасні технології не матимуть успіху. Без цього фундаменту впровадження точного землеробства приречене на провал.
Те, що не перевіряється – не діє
«Те, що можливо пошкодити – точно буде пошкоджене», – висловився колись мій колега, і це дуже влучне зауваження, – говорить Дмитро Зайцев. – На полі це правило працює особливо чітко. Тому найголовніше питання: що саме ми, як аграрії, можемо і повинні інспектувати. Наприклад, під час посіву важливо не тільки контролювати норму висіву і глибину, але й брати до уваги стан ґрунту, якість передпосівного обробітку тощо. Усі ці процеси слід фіксувати. Адже те, що ми не перевіряємо з великою ймовірністю вийде з ладу або дасть осічку».
Одна з найчастіших системних проблем у впровадженні точного землеробства – невірне формулювання цілей, стверджує експерт. Коли аграрій каже: «Хочу впровадити точне землеробство», – це звучить амбіційно, але по суті нічого конкретного не значить. Щоб технології насправді функціонували, задачі мають бути конкретними, вимірюваними і мати чіткі терміни виконання. Тільки тоді можливо оцінити прогрес і зрозуміти, чи рухаєтесь у правильному напрямку. Приміром, фермер ставить собі за ціль за рік отримати цифрові контури всіх полів з RTK-точністю. Це абсолютно конкретне завдання, яке можливо перевірити в кінці року. Або інша задача: дослідити вплив рельєфу на фізичну площу поля. Якщо поля розташовані на схилах, рельєф може збільшити справжню площу на 2–3% до фізичної площі, і це важливо враховувати при плануванні обробітку.
Ще один приклад: якщо фермер має на меті зменшити витоптування посівів кукурудзи чи соняшнику на 2 % протягом двох років завдяки оптимізації руху обприскувача. Поля можливо оцифрувати за допомогою дрона, зафіксувати поточний рівень витоптування, а потім зіставити результати після реалізації нової технології.
Поля можна оцифрувати за допомогою дрона, зафіксувати поточний рівень витоптування, а потім порівняти результати після впровадження нової технології
Отже, чіткі, практичні й вимірювані цілі – це не просто інструмент контролю. Це основа для успішного впровадження точного землеробства, яке дає відчутний ефект у полі.
Чому важливо брати до уваги технічний стан агрегатів у господарстві
Ще одна перешкода, яка часто виникає на шляху до ефективної реалізації точного землеробства – це технічні особливості техніки, яка використовується у господарстві.
«Можливо створити бездоганні карти-завдання, обміркувати кожен квадратний метр поля, але якщо, наприклад, обприскувач має ширину штанги 36 метрів і не має пофорсункового управління, очікувати чіткого виконання операцій – марна справа. У такому разі вся робота з картами-завданнями залишається лише чудовою теорією, котра на практиці буде слабкою в реалізації. Тому перед запровадженням будь-яких точних технологій слід реально оцінити, на що здатна ваша техніка і чи відповідає вона задачам, які ви ставите» – розповідає Дмитро Зайцев.
Перші кроки у впровадженні точного землеробства часто можливо зробити завдяки обміну досвідом з колегами, відвідуючи з’їзди або вивчаючи загальні поради. Однак є завдання, які вимагають глибшого аналізу і спеціальних знань. І тут, як правило, потрібен фахівець вузького профілю.
Перед впровадженням будь-яких точних технологій варто реально оцінити, на що здатна ваша техніка і чи відповідає вона завданням, які ви ставите
Наприклад, в агрохімії всі звикли орієнтуватись на основні показники: кислотність ґрунту і вміст органіки. Але іноді цих даних недостатньо для правильного рішення.
«Типова ситуація: pH ґрунту становить 4–4,5. Начебто, необхідно вносити вапно. Але при цьому з’ясовується, що катіонів водню майже немає, зате високий вміст кальцію. Якщо дивитися лише на pH, рішення буде очевидним. Однак, якщо взяти до уваги повну картину – воно може бути помилковим, і вапнування тільки погіршить ситуацію» – ділиться експерт.
У таких випадках вірніше зосередитися на підвищенні вмісту органіки, роботі з пожнивними залишками, структурою ґрунту тощо.
Кожній ділянці поля – своє навантаження
В межах одного поля можуть бути зовсім відмінні умови: різна кислотність ґрунту, вміст поживних речовин і т.д. І навіть якщо здається, що у вас схожа ситуація з сусідом, його методи можуть не спрацювати у вашому господарстві. Коли намагатись застосувати єдиний підхід до всього поля, ризик помилок дуже великий. У таких випадках необхідний диференційований підхід: робота з конкретними зонами, а не середніми показниками.
Ще одна розповсюджена помилка: провести один дослід на полі, отримати позитивний результат і вважати, що цього достатньо. Але навіть якщо всі поля обробляються за однією технологією і однією нормою, кінцеві результати можуть значно відрізнятись – через культуру, кліматичні умови конкретного року, тип ґрунту чи інші чинники.
Важливо вміти підлаштовувати агротехнології під конкретні умови поля та господарства
Приміром, можливо виділити зону з продуктивністю +20% від середнього рівня, проте вже наступного сезону через зміну культури або клімату ця ж ділянка може дати зовсім інший результат. Тому потрібно постійно вчитися, аналізувати і вдосконалювати технології. Більшість аграріїв, які дійсно працюють з диференційованим внесенням, щороку проводять дослідження, перевіряють нові методи, адаптують технології під себе. Клімат змінюється, з’являються нові більш вдосконалені гібриди, агротехніка, тому універсальні рішення не завжди працюють. Важливо вміти підлаштовувати агротехнології під конкретні умови поля та господарства.
Ю. Наружна, [email protected]