Озима пшениця являє собою провідну культуру не тільки в Україні, а й у багатьох державах світу. Її широке розповсюдження зумовлено великою пристосовністю рослини, а також харчовою цінністю її зерен. З погляду вмісту поживних компонентів зерно пшениці краще задовольняє потреби людини в їжі, ніж зерно інших видів зернових. У складі зерна пшениці знаходиться від 12 до 24 % білка, 53–58 % крохмалю, близько 2 % жирів, а також мінеральні речовини та клітковина.
Головна мета вирощування пшениці — забезпечення населення хлібом та різними хлібопродуктами, тобто харчами. Тому створення нових сортів, що краще пристосовані до нинішніх кліматичних умов, і збільшення їхнього генетичного потенціалу в промисловому масштабі є першочерговим завданням для селекціонерів завжди.
У цьому напрямку особливо продуктивно працює колектив Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (надалі «Інститут»), очолюваний директором Інституту, відомим у всьому світі генетиком-селекціонером, Героєм України, академіком НАН України Володимиром Васильовичем Моргуном.
Щороку, з метою розширення популярності вітчизняної селекції та насінництва зернових і технологій їхньої культивації, за традицією на полях Інституту відбувається міжнародна науково-практична конференція під назвою «День Поля», в якій беруть участь десятки висококваліфікованих фахівців з передових установ і аграрних компаній нашої країни, а також колеги з інших держав.
В поточному році, з огляду на особливості воєнного стану в державі, всі частини конференції було проведено безпосередньо на землях Інституту та Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (далі «Дослідне виробництво») у населеному пункті Глеваха, що у Фастівському районі Київської області.
У роботі форуму взяли участь близько сотні учасників, серед яких були представники органів виконавчої влади, вчені, очільники та спеціалісти іноземних і вітчизняних агрохолдингів, насінницьких організацій, фермерських господарств.
Також активну участь брали міжнародні компанії, такі як «Сингента» (Швейцарія), «Байєр» (Німеччина), «Індіго Агрікалче» (США), «Агрісол/Валагро» (Україна/ Італія), агрохолдинг Agroprosperis Group (Україна-США), Укрпромінвест-Агро, які мали можливість особисто ознайомитися з селекційними здобутками Інституту — сортами золотої київської пшениці, що є суттєвим внеском у зміцнення продовольчої незалежності нашої держави, особливо під час повномасштабної війни.
Пленарне засідання конференції розпочав вітальним словом Сергій Ярославович Коць, заступник директора ІФРГ НАН України з наукових питань, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, котрий від імені академіка НАН України Володимира Васильовича Моргуна побажав учасникам міжнародної події продуктивної праці та незабутніх вражень від спілкування.
До його привітань долучився голова Фастівської районної державної адміністрації Київської області — Владислав Володимирович Литвин, який привітав усіх учасників заходу з днем хліба та хлібороба, і закликав фахівців у цей важкий воєнний період більш тісно співпрацювати з наукою. Він підкреслив, що аграрії Фастівського району вже сьогодні готові до подібних дій. Тому основне завдання конференції – привернути увагу до питань, з якими стикаються керівники та працівники сільськогосподарських підприємств.
Сергій Коць, заступник директора з наукових питань ІФРГ НАН України, відкриває Міжнародну науково-практичну конференцію «День поля-2024»
Окрім того, присутні на заході мають нагоду поспілкуватися з вченими, ознайомитися з новими сортами озимої пшениці селекції Інституту, технологіями їхнього вирощування та заздалегідь домовитися про придбання високоякісного вітчизняного посівного матеріалу, виробленого в Дослідному виробництві.
Голова Фастівської районної ради Віктор Петрович Веремейчик побажав учасникам конференції великих врожаїв і легкої роботи в полі! Він розповів про поточну ситуацію в аграрному секторі Фастівщини, відзначивши, що на сьогодні район став одним із лідерів у Київській області за своїм аграрним потенціалом.
Віктор Петрович також виразив сподівання, що період від демонстрації нових сортів до їхньої культивації на полях Фастівського району скоротиться, і Київщина стане одним з основних аграрних регіонів України.
Головна доповідь на конференції «Внесок Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у підтримку продовольчої безпеки країни», яку представив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Руслан Андрійович Якимчук, була присвячена новим сортам озимої пшениці та особливостям їхнього вирощування.
Руслан Якимчук, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України презентує сорти пшениці озимої селекції Інституту фізіології та генетики рослин НАН
Слід відзначити, що за відносно короткий термін селекційний процес досяг надзвичайних успіхів. Від народної селекції на початку ХХ століття, коли врожайність сортів злаків складала 7 ц/га, в наш час вчені створили сорти з генетичним потенціалом, що перевищує 100 ц/га.
З чого починається новий сорт? Ви маєте рацію: з ідеї селекціонера. Хтось сказав: якщо селекціонер за своє життя подарував людям хоча б один добрий сорт, то він може вважати себе щасливим – зауважив Руслан Андрійович. — А у творчому портфоліо академіка Моргуна є близько 200 сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Завдяки найсучаснішим досягненням молекулярної генетики, селекції та біотехнології науковцям Інституту вдалося розробити теоретичні основи та методи створення високопродуктивних сортів озимої пшениці з високою якістю зерна та стійкістю до несприятливих факторів зовнішнього середовища, врожайність яких перевищує 100 центнерів зерна з гектара.
Владислав Литвин, голова Фастівської РДА, Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, Віктор Веремейчик, голова Фастівської районної ради
Доповідач висловив надію, що час від демонстраційних посівів нових сортів та відпрацювання технологій їх вирощування до їхнього використання на полях буде скорочуватися, і Україна стане основним постачальником зерна для всієї Європи.
До початку війни сорти озимої пшениці селекції Інституту займали площу близько 2 млн га, що складає 30 % усіх посівних площ цієї культури в Україні, і кожен третій хліб виготовляється з сортів пшениці, створених академіком Володимиром Васильовичем Моргуном.
Область застосування сортів селекції Інституту досить широка – від Львівського Полісся до степових районів Донеччини та далеко за межами країни. Загальний обсяг зібраного зерна з цих посівів щороку повністю задовольняє потреби України в продовольчому зерні, що є важливим внеском у забезпечення продовольчої безпеки країни та зміцнення її експортного потенціалу.
З-поміж уже відомих сортів особливої уваги заслуговують такі універсальні сорти інтенсивного типу, як Подолянка, Богдана та Снігурка. Вони забезпечують стабільно високі врожаї зерна в будь-яких природно-кліматичних зонах України та мають високу стійкість до посухи та морозів. Їх основна перевага полягає у високій виробничій надійності. Список сортів можна продовжити й добре відомими новинками – Городниця, Київська 17, Софія Київська, Щедрівка Київська та інші.
Також великий інтерес в агровиробників викликають високоінтенсивні сорти, які при оптимальних умовах вирощування та використанні енергоємних технологій дозволяють отримувати рекордні врожаї. До таких сортів належать Астарта, Фаворитка та Новосмуглянка. Цього року їхній перелік поповнився новими сортами – Київська 20, Джамала та Астарта Нова, які успішно поєднують високу продуктивність із якістю зерна.
У зв’язку з нестабільним експортом сільськогосподарської продукції Інститут активно розвиває новий напрям селекційної роботи – створення сортів, зерно яких має високі хлібопекарські властивості. До цієї групи належать Здоба Київська та Донор Київський, які відрізняються унікальною якістю зерна, що використовується переважно для виготовлення хлібобулочних виробів високої якості та борошна екстра-класу, в тому числі й для експорту. Особливо слід підкреслити унікальність сорту озимої пшениці Донор Київський, зерно якого містить 17,0–18,0 % білка високої якості.
В Інституті успішно функціонує «Клуб 100 центнерів», що став своєрідним еталоном сучасних агротехнологій. Сьогодні зусилля селекціонерів Інституту спрямовані на підвищення стійкості озимої пшениці до посухи та низьких температур, зміцнення її імунітету до основних хвороб, зокрема вірусних, покращення якості зерна та застосування сучасних біотехнологічних методів селекції. Адже наша мета – приносити користь людям і бути лідерами в цій благородній справі.
Не менш цікавою та важливою була доповідь завідувача відділу мінерального живлення рослин Інституту, академіка НАН України Віктора Валентиновича Швартау на тему: «Основи раціональних технологій живлення та захисту озимої пшениці». Доповідач окреслив способи підвищення ефективності використання добрив, сучасні методи боротьби з хворобами, бур’янами та запобігання виляганню.
Віктор Валентинович Швартау, завідувач відділом мінерального живлення рослин ІФРГ, академік НАН, розповідає про основи раціональних технологій живлення та захисту пшениці озимої
Він повідомив, що науковці Інституту активно брали участь у розробці системи збільшення продуктивності озимої пшениці в умовах обмежених ресурсів, яка була впроваджена у передових агропідприємствах Київської, Черкаської, Вінницької, Полтавської та інших областей. Це дозволило збільшити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, а основні принципи оптимальних технологій викладені у виданні «Клуб 100 центнерів».
«Інститут пропонує своїм партнерам не тільки сорти та насіння, але й технологічну підтримку їх вирощування. Ці рішення є основою аграрного виробництва в Україні під час війни та в період післявоєнної відбудови, і мають велике значення для забезпечення продовольчої безпеки держави та збереження ролі України як одного з гарантів продовольчої безпеки світу», — підкреслив доповідач.
З цими словами неможливо не погодитися!
Особливий інтерес у учасників конференції викликала доповідь член-кореспондента НАН і НААН України Олександра Ілліча Рибалка, в якій він розкрив актуальність нового напрямку селекції, що передбачає створення продуктів для здорового харчування. Увагу гостей було зосереджено на необхідності вирощування не лише високоврожайних і якісних сортів озимої пшениці, ячменю та спельти, а й таких, що містять у зерні корисні для організму людини нутрієнти, які можуть запобігти виникненню важких хвороб і продовжити життя.
Олександр Ілліч Рибалка, член-кореспондент НАН і НААН України, доповідає про актуальні напрями селекції зернових колосових культур
Іншими словами, хліб майбутнього, крім поживних властивостей, матиме й лікувальні якості.
Після закінчення пленарної частини Руслан Якимчук ознайомив учасників конференції на демонстраційному полі з відомими сортами та лініями-кандидатами в сорти озимої пшениці, яких було представлено понад 110. Він детально описував кожен сорт, відповідаючи на численні запитання хліборобів. І було що побачити навіть тим, хто займається насінництвом не одне десятиліття. Сорти Інституту користуються великим попитом у всіх областях України.
Кожен учасник міжнародної конференції мав змогу побачити найкращі сорти київської пшениці, серед яких особливий інтерес викликали нові сорти з високою продуктивністю, якістю зерна та стійкістю до посухи — Астарта Нова, Звенигора, Вежа Київська, Ювілейна Патона та Вижниця. Інформативний огляд тривав довше, ніж планувалося, запитань і дискусій щодо нових сортів і застосування окремих елементів технології було багато, особливо коли доповідач розповідав про особливості селекційної справи, яка, крім професійних знань, вимагає великого терпіння, точності, ретельності та удачі.
Адже через руки селекціонера проходять десятки тисяч колосків, перш ніж новий сорт потрапить на хлібне поле. Завдяки використанню нових високопродуктивних сортів і сучасних технологій аграрії зможуть забезпечити процвітання нашої країни. Оскільки площі під пшеницею практично не збільшуються, то збільшити її виробництво можна лише за рахунок підвищення врожайності.
У продовження заходу відбулося спілкування з учасниками за круглим столом.
Директор ПП «Веселий роздол» з Вознесенського району Миколаївської області Михайло Олександрович Молдованенко зазначив, що почав співпрацювати з Інститутом нещодавно, але вже обрав декілька сортів для посіву під урожай наступного року та подякував академіку Моргуну за його творчу роботу, за смачний і ароматний хліб з київської пшениці на столі.
Далі розмову продовжив директор ТОВ «Прилуцький хлібодар» (Чернігівська область) Сергій Олександрович Козинний: «Сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України на наших полях були одними з найкращих. Я дуже задоволений вибором сорту озимої пшениці Здоба Київська для посіву, адже він є унікальним за якістю зерна для борошномелів і хлібопекарів. Також хочу відзначити високу врожайність сорту озимої пшениці Дарунок Поділля.
Від хліборобів нашого товариства — низький уклін і щира хліборобська подяка науковцям Інституту за їхню титанічну працю».
Богдан Моргун, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України з вітальним словом на дослідних полях ІФРГ
Одним із поважних гостей був директор АФ «Гранат» (Одеська область) Анатолій Іванович Артеменко: «Працюючи в сільському господарстві понад 20 років, лише у 2023 році отримав в суворих умовах Одеського Степу врожай пшениці на рівні 9–10 т/га. Сорт Малинівка — це справжній шедевр».
«Скільки сортів озимої пшениці потрібно Україні? Це питання хвилює кожного, хто так чи інакше пов’язаний із виробництвом зерна. Одним це цікаво з точки зору отримання максимального врожаю, іншим — для досягнення найвищої якості при переробці на борошно, — так розпочав свій виступ директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт» Іван Петрович Шилов. — Аграріїв обіцянками не заманиш. Бо насправді, хто хоче працювати, той працює навіть у складних умовах воєнного стану. Хліб повинен стати рушійною силою не лише для села, а й для економіки в цілому», — запевнив доповідач.
Також усіх присутніх привітав доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України Богдан Володимирович Моргун. «Сьогодні я побачив багато знайомих облич, людей, з якими співпрацюємо вже десятки років, — зазначив він. — Це свідчить про те, що аграрії продовжують цікавитися нашими сортами, особливо новинками. Тож сподіваємося, що наша селекційна робота втілиться у щедрі врожаї у господарствах наших партнерів».
На завершення конференції директор ДСВ ІФРГ НАН України Давид Віталійович Коновалов висловив щиру вдячність усім учасникам конференції та ще раз наголосив, що сорти озимої пшениці, які пропонує Інститут, є одними з найкращих. «Аграрії з усієї України звертаються до нас за насінням київської пшениці. Інститут і Дослідне виробництво вже розпочали продаж насіння під урожай 2025 року. В наявності всім відомі сорти, які вже широко використовуються у виробництві: Астарта, Городниця, Софія Київська, Здоба Київська, Фаворитка, Снігурка, Богдана, Подолянка, Новосмуглянка, Щедрівка Київська та Київська 17.
Іван Шилов, директор ТОВ «Білоцерківхлібопродукт » ділиться з колегами досвідом вирощування сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України
А також нові сорти, які ми пропонуємо виробникам: Синтетик 240, Київська 19, Київська 20 та Джамала, — зазначив Давид Коновалов. — Ми завжди раді новим клієнтам і готові задовольнити всі їхні потреби у якісному посівному матеріалі. Агрономам варто пам’ятати головне правило: заощаджена копійка на насінні — втрачений прибуток від врожаю. Хочете отримувати прибуток — сійте якісним насінням!
Київська пшениця – надійний фундамент в агробізнесі для українських хліборобів.
Анатолій Іванович Артеменко, директор АФ «Гранат» та завідувач відділу науково-технічної інформації та маркетингу Володимир Васильович Вакуленко на дослідному полі ІФРГ НАН України
Я щиро бажаю, щоб війна якнайшвидше закінчилася, і в Україні запанували мир, стабільність і спокій. Ми, хлібороби, прагнемо мирного неба над нашими полями, щоб вирощувати хліб, годувати Україну та весь світ і будувати добробут. Наш девіз: “Не потрібно боятися перспектив, потрібно їх використовувати”. Хліб — це наша мирна зброя!»
Придбати високоякісне насіння озимої пшениці можна безпосередньо в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ НАН України) або в Дослідному сільськогосподарському виробництві ІФР НАН України [email protected]
Звернувшись до науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, ви отримаєте не лише можливість придбати якісне насіння найкращих сортів озимої пшениці, але й повний консультаційний супровід – від підготовки ґрунту до збору врожаю. Разом ми сильніші! Ми працюємо з Вами, для Вас і задля процвітання України!
Давид КОНОВАЛОВ,кандидат сільськогосподарських наук,директор ДСВ ІФРГ НАН України