Як показують дослідження, наразі найбільша кількість ветеранів після завершення служби висловлюють бажання працювати в аграрному секторі. Олег Сідоров, керівник Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА, поділився інформацією про можливості, які надаються фермерам-початківцям у Вінницькій області.
Пане Олеже, ви є представником сільськогосподарської галузі у Вінницькій області – регіоні з вагомим аграрним потенціалом. Який напрямок розвитку, на вашу думку, є більш перспективним на сьогодні: вирощування нових видів рослин та вдосконалення технологій чи збільшення площ посівів традиційних культур? Як ви оцінюєте еволюцію сучасного аграрного ринку?
– Безперечно, Вінниччина – це сільськогосподарський край, який протягом багатьох років утримує провідні позиції як у вирощуванні зернових, так і в галузі тваринництва (м’ясного та молочного), птахівництва тощо.
Якщо розглянути еволюцію аграрного підприємництва з 1991 року, то раніше, до цього етапу, ми звикли бачити аграріїв як членів колгоспів – трактористів, комбайнерів, ланкових, доярок та інших працівників колективних господарств.
Після 1991 року, особливо протягом останніх десяти років, аграрна сфера – не тільки у Вінницькій області, але й по всій Україні – інтенсивно розвивається, змінюється та пристосовується до нових умов нашого існування. Ці зміни особливо прискорились із середини 2022 року. До нас активно почали приїжджати представники міжнародних ініціатив, експерти, які хотіли допомогти українським аграріям налагодити та покращити підприємництво.
Олег Сідоров, директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА
Коли ми показували їм не великі та сучасні агропромислові комплекси та підприємства, а, наприклад, звичайні тепличні господарства, вони були щиро здивовані: перець, баклажани, інші культури – все це виглядало набагато краще, ніж вони очікували. Аналогічна ситуація була і під час ознайомлення з нашими садами. Закордонні фахівці приїжджали навчати українських садівників, але, побачивши стан насаджень, рівень обрізки, методи збору врожаю, фактично були дещо приголомшені. Виявилося, що в багатьох аспектах навчати їх могли вже ми. Іноземні колеги цікавляться українським аграрним бізнесом, і нам є що розповісти.
Якщо, наприклад, порівнювати європейське сільське господарство з українським, то контраст вражаючий. Для багатьох фермерів у Європі господарство на 25–40 га — це вже велике підприємство. Обробляти 2–3 чи навіть 5 тис. га, як часто трапляється в Україні, для них здається майже неможливим і навіть дивує. Європейський агросектор в основному фінансується за рахунок субсидій.
Тому логічно виникає запитання: як український аграрний сектор функціонує та розвивається без таких значних державних чи європейських дотацій? Відповідь проста – ми даємо собі раду самі. Ми працюємо впевнено, результативно і дуже часто — на високому рівні.
Центр «Агро-Кемпа» виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм здобувають практичні навички у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій і альтернативних джерел енергії
Вінниччина має міцну наукову основу в сільськогосподарській галузі. У регіоні діє Вінницький аграрний університет, декілька профільних коледжів, Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, де вчені проводять дослідження, вивчають вплив кліматичних змін, розробляють нові технології та допомагають адаптувати аграрний бізнес до сучасних викликів. Тут створюють та виводять нові сорти зернових та інших культур. І, незважаючи на воєнний стан, прогрес не зупиняється.
Будь ласка, розкажіть детальніше про проєкт «Агро Кемпа». Як зародилась ідея створити такий агро-хаб та які результати ви вже отримали на сьогодні?
— Ми започаткували цей проєкт у 2021 році. Його створено на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН як інноваційний науково-освітній простір, що має на меті об’єднати науку, освіту, консультації та соціальну підтримку населення.
Спочатку пріоритетом була допомога переселенцям з Донецької та Луганської областей. Згодом до цього напрямку додалося ще одне важливе завдання — адаптація та підтримка ветеранів, які повертаються до цивільного життя. Центр став дієвим механізмом соціально-економічної адаптації ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та членів їхніх родин у період воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення.
Центр виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм набувають практичних навичок у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій та альтернативних джерел енергії. Цей проєкт вже починають називати багатообіцяючим регіональним агро-хабом. До «Агро Кемпи» вже активно приїжджають на екскурсії шкільні групи, відвідують переселенці, ветерани.
«Агро Кемпа»: Інформаційно-аналітична довідка
Місцезнаходження: с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область
Основна організація: Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
Загальна площа НПЦ «Агро Кемпа»: 105 га
Основні напрямки діяльності
• забезпечення можливостей працевлаштування та самозайнятості в сільськогосподарській сфері;
• створення робочих місць на діючих модульних фермах (свинина, баранина, птиця, равлики, овочі, корми тощо);
• сприяння започаткуванню родинних і фермерських господарств шляхом навчання, консультацій та дорадництва;
• підтримка локальної економіки Вінниччини, зміцнення продовольчої безпеки та підтримка сільських громад.
Освітньо-практична складова
Учасники — ветерани та ВПО — проходять практичні тренінги, демонстраційні заняття, консультації в рамках зареєстрованої дорадчої служби Інституту, до складу якої входить 25 сертифікованих консультантів, у тому числі два експерти-консультанти.
Соціальний і реабілітаційний ефект
Залучення ветеранів та переселенців до практичної діяльності в сільському господарстві має виражений терапевтичний і соціально-реабілітаційний вплив, оскільки сприяє:
• зниженню рівня напруги та відновленню психологічної рівноваги;
• формуванню відчуття соціальної значущості та приналежності до суспільства;
• створенню атмосфери підтримки, взаємодопомоги та самореалізації.
Було проведено декілька зустрічей із військовими, які беруть участь у програмах адаптації. Вони демонструють великий інтерес до отримання аграрних спеціальностей, можливості започаткувати власну справу та брати участь у розвитку сільських територій.
Перспективи розвитку
Подальша еволюція НПЦ «Агро Кемпа» передбачає:
збільшення кількості модульних ферм і навчально-демонстраційних ділянок;
• формування ветеранських агрокластерів;
• розширення аграрного туризму (сільського, гастрономічного, освітнього);
• залучення молоді, аспірантів і докторантів до досліджень та стажувань;
• партнерство з громадами, бізнесом та міжнародними донорами для залучення грантів;
• формування зразкового простору сталого розвитку сільських територій, який може бути застосований в інших регіонах України.
Для створення «Агро Кемпа» ми взяли старий господарський комплекс, площа якого становить 105 га, який протягом тривалого часу був фактично покинутим: ферми зруйновані, інфраструктура в занедбаному стані, жодного розвитку. Ми вирішили відродити це місце. Раніше тут було 12–15 занедбаних, напівзруйнованих ферм. Ситуація почала змінюватися у 2021 році, коли одна з IT-компаній виявила бажання відремонтувати одну з будівель і створити на її базі сучасний свинокомплекс. Вони уклали угоду про державно-приватне партнерство, провели капітальний ремонт, відбудували приміщення та завезли туди поголів’я свиней. Науковці Інституту кормів розробили раціони, технологію утримання та систему годівлі — і результат не забарився: щоденний приріст становить близько 1 кг 100 г на одну живу вагу, що підтверджує ефективність поєднання науки та сучасних виробничих рішень.
Тобто підприємці з IT-сфери, маючи ресурси та інтерес до сільськогосподарського бізнесу, вирішили спробувати себе в новому проєкті. Через півтора року успішної роботи перший свинокомплекс показав перспективність ідеї, і команда взялася за другий. Вони орендували ще одну занедбану ферму, повністю розібрали старі конструкції, залишивши лише фундамент, і звели сучасний комплекс з нуля. Тут вже встановлені септики, вентиляційні системи, кондиціонування, автоматичні поїлки та інше необхідне обладнання. У господарстві встановили відеоспостереження. Інститут кормів продовжує підтримувати проєкт та надавати технологічну й наукову допомогу.
Закладання горіхового саду в «Агро Кемпі»
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямом як розведення оленів у промислових масштабах
Минулого року ми організували міжнародний форум, присвячений свинарству, на який запросили європейських експертів. Один із провідних професорів-науковців, автор численних публікацій у цій галузі, провів онлайн-екскурсію по свинокомплексу «Агро Кемпи». Учасники форуму в режимі реального часу спостерігали за всім виробничим процесом — від годівлі та догляду до вакцинації та контролю умов утримання. Такий формат викликав великий інтерес.
Одночасно з цим з’являються нові інвестори. Один із них вирішив створити на території «Агро Кемпи» птахофабрику з розведення гусей — і вже створено новий комплекс.
За рекомендацією ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Вони обгородили ділянку, створили зелені насадження, підвели воду — і вже протягом декількох років успішно вирощують равликів та експортують їх до Франції.
Ще одним напрямком «Агро Кемпа» став проєкт із розвитку вівчарства. Було створено модульну ферму для вирощування баранів. Тут до реалізації проєкту долучилася місцева територіальна громада. Комплекс продовжує розширюватись та розвиватись.
До розвитку проєкту долучилася Вінницька територіальна громада: «У вас чудовий проєкт, ми готові підтримати його фінансово», — заявили вони, виділивши 4 мільйони гривень на будівництво двох теплиць. У цих теплицях вже вирощують цибулю, помідори, перець, баклажани та інші культури.
Інститут кормів підтримує проєкт своїми науковими розробками. На господарському подвір’ї, де територія була вкрита старим асфальтом, науковці ефективно використали цей простір для наукових цілей. Наприклад, вони пресують солому після збору зерна, добре зволожують її, укладають в тюки картоплю — і на асфальті у соломі успішно ростуть бульби. Це ще один приклад того, як наука допомагає максимально ефективно використовувати ресурси та адаптувати технології під реальні умови.
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямком як розведення оленів у промислових масштабах. Вони взяли декілька гектарів землі, обгородили ділянку та завезли поголів’я. На початку виникли труднощі: паркан був недостатньо міцним, дикі собаки лякали оленів, тварини проламували огорожу та тікали. Встановлення електропастухів вирішило проблему, і процес налагодився. Крім того, тут, на території «Агро-Кемпи», також розводять бізонів.
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
Минулого року іноземні інвестори надали кошти на нові проєкти. Разом із працівниками Департаменту, адміністрації, територіальної громади, науковцями та студентами висадили горіхові сади, а також фацелію та мелісу. Один із ветеранів виявив бажання створити пасіку на території хабу. Сьогодні на базі «Агро-Кемпа» працює близько 13 різних модулів, що охоплюють різноманітні напрями агробізнесу та наукової діяльності. Наша мета — розвинути до 20 модульних комплексів.
Будь ласка, розкажіть детальніше, як саме ви працюєте з ветеранами. Що саме надає їм ваш проєкт і як він допомагає розпочати реалізацію їхніх планів?
— У 2021 році, ще до початку повномасштабної війни, за даними Пенсійного фонду, на Вінниччині було близько 45 тисяч ветеранів. Сьогодні, за оперативними даними, їх вже понад 75 тисяч, і кількість буде зростати.
Восени ми організували захід, в якому взяли участь ветерани. Перед цим у районах та громадах ми проводили опитування щодо зайнятості — чим люди хочуть займатися після повернення з війни. Дехто планує повертатися на своє підприємство або шукати роботу на новому місці. Але більшість повідомили, що хотіли б працювати в сільськогосподарській сфері. Серед ветеранів багато тих, хто цікавиться новими технологіями та аграрними напрямками: дрони, тваринництво, наприклад, розведення коней.
Центр «Агро Кемпа» сприяє інтеграції ветеранів і переселенців у місцеві громади Вінницької області, забезпечує доступ до знань і ресурсів для започаткування бізнесу, участь у спільних ініціативах, кооперативах і навчальних програмах, сприяє розвитку нових форм кластеризації агровиробництва, надає підтримку соціальній згуртованості та стійкості громад.
Ветерани часто бояться ризикувати фінансами, адже частина цих коштів — не лише грантові, а й власні. Які, на вашу думку, дії допоможуть зменшити ризики?
— Те, що вони переживають, — це цілком нормально і зрозуміло. Але є ще один важливий аспект — фінансова обізнаність. Ми розуміємо, що ветеранам потрібно допомагати, і це наша відповідальність. Проте важливо, щоб майбутній підприємець знав, як правильно використовувати фінансові ресурси. Тут важливо не просто навчити рахувати, а пояснити та показати всі фінансові елементи: витрати, ризики, можливі прибутки. Адже ризики завжди присутні.
Крім того, слід враховувати кліматичні та сезонні умови, особливості співпраці з зовнішніми ринками та інші аспекти. Все це вивчається в процесі, і труднощі можна подолати.
Наскільки я розумію, можливостей реалізувати свої ідеї на базі проєкту — дуже багато…
— Це справді так. Навесні, коли потеплішає і все розквітне, запрошуємо відвідати наш агро-хаб. До того часу з’являться ще декілька екскурсійних модулів для ознайомлення. Ми відкриті до співпраці, готові допомагати і діяти, щоб розвиватися та сприяти розвитку бізнесу ветеранів. Ми всі розуміємо, що, вступаючи до Європейського Союзу, ми повинні бути обізнані та дотримуватися тих стандартів, які там діють. Для цього ми працюємо та досягаємо поставлених цілей.
Юлія Наружна, [email protected]