РОКАМБОЛЬ: часниково-цибулевий екзот

Рокамболь — це великий представник сімейства цибулевих, який також знають як слонячий або гігантський часник. Він справді перевищує за розмірами усі відомі культури часнику. Водночас, його смак дещо м’якший за звичний нам часник, але він не менш цінний як продукт харчування.

Ця культура користується популярністю та широко застосовується в промислових масштабах у Європі та країнах Азії. На території України він є досить рідкісним, проте останніми роками його дедалі частіше можна побачити на дачних ділянках та городах. Для отримання справді вражаючих урожаїв рокамболю потрібно небагато: підготувати для нього родючі ґрунти, внести трохи добрив під час садіння, а також приділити йому трохи турботи та уваги під час догляду — і рокамболь віддячить вам великими, здоровими головками. Чи справді це так, наша редакція з’ясувала у Володимира Мережка, людини, яка вперше завезла його в Україну та заснувала «Клуб виробників рокамболю».

 

Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…

— Після завершення школи я вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, який на той час називався Торгово-економічним інститутом. Моя спеціальність не стосувалася сільського господарства, тому до приходу у цю сферу я змінив чимало професій. Я добре знайомий з агровиробництвом, адже мав досвід керівництва агрохолдингами. Я вирощував усі основні культури, тому чудово знаю їхній потенціал. Я завжди розмірковував, чому в успішному агрохолдингу можна отримати 500 доларів прибутку з одного гектара, тоді як фермер, який має невелику ділянку землі та менше ресурсів, ніж великі господарства, не може досягти таких фінансових результатів, хоч і працює надзвичайно наполегливо. І я знайшов відповідь. Працюючи в агрохолдингу, я спілкувався з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я завжди запитував їх, скільки вони заробляють на власному городі. Ніхто з них не міг дати чіткої відповіді. Причина в тому, що наші люди, які працюють на землі, зовсім не вміють отримувати прибуток від її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самостійно вони з різних причин навчитися не могли. Ще під час роботи в агрохолдингу моєю метою було навчити таких людей працювати на землі так, щоб добре заробляти. Але далі ідеї справа не пішла… Сьогодні я з упевненістю можу стверджувати: я можу навчити дрібних фермерів та звичайних сільських жителів отримувати значні прибутки завдяки екзотичній рослині — рокамболю.

Де ви познайомилися з цією рослиною?

— Рокамболем я займаюся вже п’ять років поспіль на своїй присадибній ділянці площею 10 соток, і цього мені цілком достатньо! Першу головку рокамболю я привіз із Флориди, США, де придбав її за 7 доларів, а потім розмножив. Так виник «Клуб виробників рокамболю». На сьогодні в Україні не так багато людей знають, що це за овоч. Люди виявляють цікавість і запитують. Це важливо. Поки все тільки починається, воно має свою цінність. На даний момент в Україні є, можливо, близько 40 зацікавлених осіб — це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має вартість і як на ній можна заробити.

Ми є аграрною країною, і практично кожен мешканець нашої держави має 5–10 соток землі. Я рекомендую висаджувати цю культуру на невеликих площах, оскільки вирощувати рокамболь у великих агрохолдингах буде надзвичайно складно через потребу у значних капіталовкладеннях для великих обсягів. Вартість рокамболю, звісно, «кусається». Головка цього цибулечаснику коштує 350 грн, а зубець — близько 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і для селянина цього буде достатньо. Навіть спочатку вистачить і однієї сотки.

Для висаджування рокамболю на 1 м² потрібно 20 зубців (в рядку — п’ять, таких рядів — чотири). З цього обсягу ми отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна буде важити 100 г, ми отримаємо 2 кг. А з однієї сотки — мінімум 200 кг. Тож підрахуйте: якщо продати його навіть за ціною часнику (36 грн), тоді як він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, то скільки ми отримаємо в результаті… Тому, гадаю, будь-який дрібний фермер чи звичайний селянин на своєму городі може отримати непогані прибутки завдяки вирощуванню рокамболю. ?

Чи є ринок збуту рокамболю в Україні?

— Ринку рокамболю в Україні наразі немає, тому я реалізую його зі своїми компаньйонами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний сайт та OLX.

Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.

— Спочатку — декілька слів про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, що належить до роду цибулевих. Його надземна частина більше нагадує цибулю-порей, ніж звичний нам часник, оскільки він має велике листя (ширше як 5–10 мм) і товсті стебла, які досягають висоти до 80 см. Квітконос не утворює насіння через брак пилку.

Розмножується рокамболь «дітками», бульбочками, зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається із зубків. У великій цибулині міститься від чотирьох до восьми зубців залежно від їхнього розміру, тобто чим більші зубчики, то менше їх у головці. А сама цибулина сягає 250–350 г (звичайна озима головка часнику може вирости до 200 г).

Метод розмноження рокамболю відрізняється від методу розведення культури часнику тим, що він продукує прикореневі «дітки». Вони «сидять» на підземних стеблах — столонах або ж біля самої головки. Під кожною головкою утворюється щонайменше 3–5 «діток». Але інколи ті з них, що розташовуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають наступного року, засмічуючи посіви. Як правило, рокамболь починають висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (у Київській області). Звісно, Україна велика, тому в різних регіонах потрібно висаджувати овоч у різні терміни.

Підготовка ґрунту

Перед висаджуванням рокамболю ґрунт обробляємо за системою Овсінського. Що це за система? Основна ідея технології — поверхневий обробіток ґрунту на глибину не більше 5 см. Завдяки такому обробітку землі ми отримуємо відмінно структурований ґрунт із капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур, а п’ятисантиметровий шар ґрунту, який перемішується з рослинними рештками, слугує мульчею. Це створює сприятливі умови для розвитку як кореневої системи, так і надземної частини висіяних рослин. Сукупність цих чинників є надзвичайно важливою, оскільки така система дозволяє повітрю постійно проникати в ґрунт та осідати або, правильніше сказати, конденсувати в ньому, завдяки різниці температур повітря та ґрунту, величезну кількість вологи, наявної в повітрі. А шар мульчі на поверхні поля запобігає пересиханню ґрунту, що посилює фізичні та хімічні процеси в ньому.

Мене часто запитують, який ґрунт потрібен для успішного вирощування овоча. Я одразу наводжу приклад, на якому ґрунті висаджую його сам. На своїй ділянці в мене пісок, а це, як ви розумієте, не чорнозем… Тому цей ґрунт потрібно зробити більш родючим. Отже, перед тим, як висаджувати рокамболь, я готую суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. За роки, що я займаюся висаджуванням рокамболю, я випробував безліч різних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.

Після обробітку ґрунту та приготування суміші я одразу роблю борозну. Потім вручну викладаю в неї підготовлену суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше 4 см — для «діток» та 5 см — для зубків. Тому я вважаю, що не має значення, яким буде ґрунт. Головне — підживити його та створити належні умови для рослин.

Після висаджування рокамболю я одразу вкриваю посадку соломою. Не для того, щоб захистити від приморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розташована крапельна стрічка. Полив є обов’язковим, бо без нього неможливо отримати добрі результати. Однак поливати кожного дня не потрібно, зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.

Засоби захисту рослин

Хімікати на своїх посівах я зовсім не використовую. Лише перед висаджуванням протруюю насіннєвий матеріал від хвороб і шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього цілком достатньо. Завдяки цій захисній обробці рослини рокамболю демонструють чудову вегетацію.

Тому я не розумію, навіщо, за відсутності проблем у рослин, вносити хімікати. Мої посадки рокамболю завжди виглядають здоровими, без ознак хвороб. Якщо навіть і з’являються якісь симптоми захворювання, я спочатку ретельно вивчаю причину, а потім вже вирішую, чим і як його усунути.

Бур’яни у посіві також присутні, хоча завдяки мульчі їх не так вже й багато. Тож коли сходи бур’янів проростають, ми видаляємо їх вручну. Це нормально, коли бур’яни ростуть на землі — це свідчить про її життєздатність. Якщо їх немає, ось тоді варто хвилюватися…

Щодо шкідників. Їх у ґрунті дуже багато, але якщо це не шкодить рослині, то, знову ж таки, навіщо використовувати хімікати? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, а й багато ентомофагів, які протистоять їм. Якщо все ж таки шкідники починають завдавати шкоди рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.

На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний і добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому насамперед слід звертати увагу на насіння, яке ви висаджуєте в ґрунт.

Збирання

Рокамболь, висаджений восени, можна збирати наприкінці червня, а той, що висадили під зиму, — наприкінці липня. Зрозуміти, що настав час викопувати рокамболь, нескладно. Якщо листки у верхній частині рослини почали жовтіти, а нижні стали сухими, — це сигнал. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує всихати, зубці звільняються від лушпиння й поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі швидко настають і гнильні процеси, які можуть уражувати донце цибулини.

Очищати рокамболь потрібно вручну, знімаючи землю, що пристала до овоча. Видаляти корінці й обрізати бадилля слід уже після висихання самої цибулини.

Зберігання

Після очищення рокамболь слід просушити. Для цього можна зв’язати по кілька головок у пучки або сплести їх у косу й розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можна ще залишити цибулини на відкритому просторі на сонячній стороні, щоб подовжити термін їхньої придатності.

Після повного висихання потрібно перебрати цибулечасник, щоб відібрати для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши його в ящиках.

Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура має високу врожайність, що приблизно втричі-вчетверо перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?

Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.

— На смак рокамболь нагадує одночасно і цибулю, і часник. Гострота дещо приглушена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. При цьому всі кулінарні властивості овоча збережені, і рокамболь чудово доповнює всі страви, куди можна було б додати цибулю та часник.

Вживати його можна як у свіжому, так і в маринованому вигляді. В їжу придатна як цибулина, так і листя. Рокамболь слугуватиме чудовою приправою для м’ясних страв, салатів. Його також використовують у консервуванні. Він придатний для всіх типів термічної обробки.

Щодо користі, то рокамболь має весь спектр лікувальних властивостей звичайного часнику. Крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.

Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте — і заробляйте!

 

І. Катеринчук, канд. с.-г. наук

і[email protected]

журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *