Загострення ситуації в Чорному морі та перебої з експортом російської й української пшениці посилили попит на альтернативні джерела постачання. Platts, підрозділ S&P Global Energy, 1 вересня оцінив маркер пшениці (Milling Wheat Marker) у 214 доларів за тонну. Водночас австралійська пшениця APW коштувала на 98 доларів за тонну дорожче, а канадська CWRS 13,5% FOB Vancouver — на 117 доларів за тонну дорожче.
В Австралії ціна пшениці ASW1 1 вересня зросла до 301 долара за тонну FOB Kwinana. Це на 35 доларів за тонну більше, ніж 6 липня, і є найвищим рівнем з 7 березня 2023 року. Пшениця APW подорожчала на 40 доларів за тонну до 312 доларів за тонну FOB Kwinana, досягнувши максимуму з 29 березня 2023 року. Покупці з Південно-Східної Азії активніше бронюють австралійську пшеницю на вересень–жовтень, водночас зберігається попит на листопадові та пізніші поставки.
Попит також зміщується до Північної Америки. Учасники ринку очікують додаткових закупівель у Тихоокеанському північному заході США та Ванкувері, хоча найближчі експортні потужності обмежені. CWRS 13,5% FOB Vancouver 1 вересня подорожчала до 331,34 долара за тонну — найвищого рівня з серпня 2023 року.
За оцінкою Agriculture and Agri-Food Canada, експорт пшениці з Канади (без урахування дуруму) у 2025/26 маркетинговому році становитиме майже 24 мільйони тонн, що на 2% більше за попередній рік і є рекордним показником. На 2026/27 рік прогнозується 23,45 мільйона тонн.
Якщо обмеження експорту з Чорного моря збережуться до кінця року, учасники ринку очікують, що поставки російської пшениці можуть опуститися нижче 40 мільйонів тонн, а український експорт — становити близько 10 мільйонів тонн. Водночас високі ціни вже стримують частину покупців, а найближчі експортні можливості Північної Америки залишаються обмеженими.