Винороби переконали депутатів «підштовхнути» ціни на свою продукцію
Комітет Верховної ради України з питань аграрної політики та земельних відносин вирішив звернутися до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої, ініціювавши таким чином внесення змін до відповідної постанови Кабміну.
Як пояснив очільник комітету Олександр Гайду, вдатися до цього кроку спонукали неодноразові звернення до депутатів профільних асоціацій з пропозиціями та обґрунтуваннями щодо необхідності такого підвищення, а саме – пропорційного збільшення мінімальних цін з урахуванням індексу інфляції. На необхідності перегляду, за його словами, винороби наголошували у своїх доповідях й під час круглого столу «Актуальні питання законодавчого врегулювання виноградарства і виноробства в Україні в процесі євроінтеграції». Захід за участі народних обранців нещодавно проходив в Одесі.
Як зазначив голова комітету, вже років зо три йде жваве обговорення підвищення, оскільки останнє збільшення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на коньяки та бренді здійснювалося наприкінці 2018-го. У червні 2023-го законом «Про зміни до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв» Кабінету міністрів було доручено протягом місяця з дня набрання чинності цього закону забезпечити перегляд розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої з урахуванням рівня інфляції.
Проект відповідної урядової постанови підготовлено і опубліковано 22 листопада 2023 року для обговорення, проте так і не прийнято.
«Враховуючи, що рівень затрат стрімко збільшується, особливо з початком повномасштабної війни, на енергоносії, на комплектуючі у виробництві, зростають і ставки акцизного податку, оплата праці, гостро постає питання необхідності збільшення мінімальних роздрібних оптових цін, оскільки діючий на сьогодні їх розмір не відповідає реальним витратам підприємств при виробництві алкогольних напоїв», – пояснив Олександр Гайду.
Натомість заступник голови комітету Степан Чернявський висловив щодо такого кроку свої застереження. Хоча, як вважає народний депутат, підняти мінімально-роздрібну ціну треба, але хотілося б почути – на скільки. Потрібно визначити саме ту межу, яка б влаштувала і дрібних виробників вина. Бо будь-яке врегулювання, як відомо, народжує і корупційну складову.
«Якщо нам дадуть чітко обґрунтовані розрахунки цієї мінімально-роздрібної ціни, наскільки вона буде підніматися, тоді ми й зможемо визначитися, чи варто це робити. Бо так просто «пальцем в небо» я мабуть не голосував би», – наголосив Степан Чернявський. Він додав: прийняття невиваженого рішення призведе до того, що «через декілька місяців прибіжать до нас дрібні виробники вина, питатимуть: що ви зробили? Ми не можемо продати свою продукцію!
На думку народного обранця, головне не мінімальні роздрібні ціни, а контроль якості. Тож слід «доопрацювати питання лабораторії, бо, в принципі, лабораторія вирішує цю проблему повністю».
«Тому по мінімальній роздрібній ціні, – підсумував Степан Чернявський, – мабуть, із застереженням це робив би, саме визначав би після того, як будуть розрахунки і коли ми погодимо зі всіма учасниками ринку».
На що головуючий Олександр Гайду відказав: такі розрахунки вже більше року знаходяться і в Кабміні, і у в комітеті. Неодноразово проходили обговорення.
«Думаю, всі мали змогу ознайомитись, і Кабмін також декілька разів уже розглядав… Мало того, вони самі підготували вже ці зміни і у них на сайті навіть є і розрахунки, як і ці мінімальні роздрібні ціни, які вони будуть, хочуть винести на голосування, просто не ставлять зараз. Тому ми, – уточнив Олександр Гайду, – голосуємо саме для того, щоб вони пришвидшили це… Ми самі не встановлюємо такі ціни, це робить Кабмін!»
Депутат Артем Чорноморов окреслив у дискусії ще один аспект: навіть якщо у малих підприємств є земельні ділянки, на яких висаджений безпосередньо виноград, то у них не може коштувати пляшка вина 46 гривен. Тим паче, коли під час воєнного стану більшість заводів, які виробляли скло продукцію, перелаштовані на склопакети для наших вікон та інше. І зараз всього два заводи випускають пляшки, ціни на які просто захмарні.
«Дійсно, коли бачимо вино в тетрапакетах по 30 гривень за літр, розуміємо, що це куплений виноматеріал, по суті з приватних рук. То про яку якість, про які нормальні ціни можемо говорити. Тому безпосередньо навіть малі, котрі мають землю і вирощують свій виноград, вони всі зацікавлені в тому, щоб підвищити мінімальні роздрібні ціни. Хоча піднімаємо не ми, а Кабмін і вони вже це зобов’язані зробити», – зазначив народний депутат.
У підсумку, під час засідання комітету більшість народних обранців проголосували звернутися до прем’єр-міністра щодо підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої.
До речі, під час круглого столу на Одещині, де окрім народних депутатів та урядовців зібралися працівники галузі, науковці, наголошувалося, що на шляху євроінтеграції треба усунути проблеми, які уповільнюють експорт вітчизняної виноробної продукції на світові ринки, а саме:
– Україна не має ні реєстру виробників винограду та вина, ні кадастру виноградників;
– відсутні офіційні дані та статистика щодо кількості або розміру аграрних чи фермерських підприємств і домогосподарств, що виробляють виноград.
Зазначене, наголошується на офіційному сайті Верховної Ради, унеможливлює здійснення простежуваності від виноградної лози до пляшки вина на полиці магазину, на що також вказала Єврокомісія в своєму аналітичному звіті.
Учасники круглого столу акцентували увагу на скороченні обсягів виробництва садивного матеріалу винограду; складнощах з отриманням у довгострокову оренду ділянок; низьких закупівельних цінах на виноград технічних сортів. А частина виноградників опинилась в окупації.
На українському споживчому ринку, зазначалося під час виступів, імпортна виноробна продукція превалює над вітчизняною, невиправдано низькі мінімальні роздрібні ціни на вина, нерегульовано використовуються географічні зазначення.
Також негативно впливає відсутність системного контролю за якістю та безпекою виноробної продукції на культурі споживання вин.
За словами Олександра Гайду, у аграрному комітеті працюють над проектом закону про виноград та продукти виноградарства № 9139. Але за час підготовки цього документу щодо подальшої долі українського вина до другого читання, в ЄС вступив у силу новий Регламент 2024/1143 від 11 квітня 2024 року про географічні зазначення для вина, спиртних напоїв і сільськогосподарської продукції, а також гарантованих традиційних особливостей.
Тому в комітеті готують відповідні зміни в цей проект, аби він відповідав європейському законодавству.
Підготував Валерій Друженко
Джерело: propozitsiya.com
