Покривні культури можна вирощувати на насіння, корм і для покращення родючості ґрунту. Сидерати, залежно від компонентів сумішей, здатні генерувати величезну кількість азоту в ґрунті, покращувати його структуру та «зв’язувати» ґрунт, запобігати проявам ерозії та вимиванню поживних речовин, пригнічувати бур’яни, накопичувати вуглець в ґрунті тощо. Перелічувати корисні властивості сидератів можна довго. Практика їх використання в господарствах вчергове підтверджує їхню користь та економічну доцільність.
Покривні культури варто розглядати як довгострокову інвестицію в поліпшення стану ґрунту. Вони можуть почати окупити себе вже в перший рік використання, проте інколи може знадобитися кілька років, щоб отримати чистий позитивний прибуток від технології.
Переваги покривних культур: покращення структури ґрунту, накопичення вологи та корисні бактерії
Покривні культури насичують ґрунт органічними речовинами, підвищуючи його родючість, що пояснюється мікробіологічною активністю та приростом гумусу в ґрунті. Збереження необробленого ґрунту під рослинними рештками попередньої культури – важливий крок до захисту ґрунту від ерозії. Наявність покривних культур на полі зупиняє або зменшує ерозію завдяки двом основним діям. Перша залежить від розвитку/росту коренів; друга дія, що пов’язана з поглинанням сили вітру та води, залежить від розвитку надземної частини рослин. Використання сидератів допомагає усуненню шкідників сільськогосподарських культур (наприклад, нематод, за допомогою рослин-біоцидів), сприяє розвитку умов, необхідних для збільшення біорізноманіття. Крім того, покривні культури ростуть швидко, таким чином перехоплюють сонячні промені і конкурують з бур’янами за воду і поживні речовини. Деякі культури, як, наприклад, жито, виробляють певні органічні речовини, які можуть пригнічувати проростання бур’янів, у такий спосіб зменшуючи їх чисельність. За словами Володимира Підвального, директора ТОВ «СМАРТ КРОПС», користь покривних культур в першу чергу проявляється в компенсації мінеральних добрив і у вологозабезпеченні ґрунту. Компанія займається виготовленням сидеральних сумішей дрібнонасіннєвих культур: фацелія, льон, суданська трава, амарант, вика яра, конюшина олександрійська. За словами фахівця, суміші покривних культур самотужки в господарстві скласти досить складно. Складнощі виникають, коли, скажімо, немає можливості виростити такі нішеві культури, як редька, гірчиця чи вика яра.
Суміші дрібнонасіннєвих культур досить добре використовувати в посушливих умовах. Покривні культури бажано сіяти і задисковувати одразу після комбайна протягом наступних 24 годин, оскільки в пшениці та ріпаку є капілярна волога. Якщо в цей проміжок часу посіяти та задискувати сидеральну суміш, є велика ймовірність що вона проросте, зачепившись за вологу. «Я не прихильник сіяти насіння розкидачем, оскільки з досвіду того, що бачив на полях, де ростуть покривні культури, насінина не проростає з поверхні, особливо якщо посушливі умови. На заході країни з цим проблем може не бути, адже в цій місцевості з опадами дещо краща ситуація ніж на півдні» — каже Володимир Підвальний. Така культура як соя вимагає великої кількості вуглецю в ґрунті. За словами Володимира Підвального чим більше аграрії сіють покривні культури, тим більше накопичується вуглець. Рослини за рахунок листочків під час фотосинтезу постачають вуглець з повітря по кореневій системі, де відповідно накопичуються бактерії, які живляться тим вуглецем. Бактерії своєю чергою віддають поживні речовини з ґрунту рослині, рослина росте і більше поглинає вуглецю – відбувається такий собі симбіоз існування.
Які недоліки сидератизації та використання покривних культур
Єдиним недоліком є вартість насіння покривних культур. Дехто з аграріїв використовує мінімум три покривні культури в суміші. «Моя порада: не використовуйте моно-посіви і не думайте, що сидератизація – це одна культура, бо це як мінімум три. Бажано поєднувати бобові, злакові, водолисті культури в сумішах» — радить Володимир Підвальний. До речі, європейські фермери практикують суміші до 8 культур для застосування в сівозміні. Враховуючи те, що Україна планує стати частиною Європейського союзу, потрібно дотримуватись правил, що працюють в країнах ЄС. «Нюанси Кіотського протоколу, Паризької угоди, обов’язковий посів сидератів після збирання врожаю, заборона гербіцидів тощо – чим швидше ми більше дізнаємось про зміни у веденні сільського господарства, нових технологіях регенеративного господарства і пристосуємось до них, тим легше буде працювати та вести бізнес з іншими країнами» – радить фахівець.
Якою сівалкою сіяти сидерати?
Кожна сидеральна суміш є збалансованою. За словами Володимира Підвального, в господарстві потрібно мати диско-анкерну сівалку і дводискову сівалку. Коли є волога в ґрунті, сидерати можна посіяти сівалками, коли посуха – слід сіяти лущильником з аплікатором. Коли взагалі немає вологи – можна використовувати диско-лаповий агрегат з аплікатором. Що робити з сидератами потім? Або прикочувати механічним шляхом за допомогою спеціального котка, або проходити дисковим лущильником на 3–5 см, або хімічним способом, проте останній варіант дорогий та не екологічний.
Нюанси, які варто враховувати
Французи кажуть «Сидерат зацвів – свою справу зробив». Лабораторні дослідження підтверджують, що коли цвіте рослина в кореневій системі знаходиться максимальна кількість корисних бактерій. Цієї ж думки дотримується і Віталій Рудченко, власник господарства «БАУЕР-ПЛЮС», що на Волині. За словами аграрія, одне з головний завдань під час вирощування сидератів – не допустити формування насіння у покривних культур. В наступній культурі в сівозміні виникне потреба забирати падалицю гербіцидом. Проте легше не допускати цього явища на полі. «У вирощуванні покривних культур у сівозміні є такий негативний момент, як утворення насіння, — каже Віталій Рудченко. — Я вирішую це питання ретельним підбором культур, які його не дають. Наприклад, раніше ми купували суміші з редькою, яка швидко росте, накопичує масу і дає насіння, проте зараз плануємо посіяти цю суміш в липні і не допустити виникнення насіння». Так само варто пильнувати, коли на полі висівається гірчиця. Ці дві хрестоцвіті культури вимагають особливої уваги – треба або завчасно припиняти їх ріст, або використовувати сорти, які пізно зацвітають та дають насіння.
Азотне живлення для наступних культур
На одному з полів ФГ «БАУЕР-ПЛЮС» посіяно суміш з вики ярої, пелюшки і вівса, що живиться за допомогою азотфіксуючих бактерій, які знаходяться на кореневій системі бобових культур. Наступною культурою на цьому полі планується пшениця. Господарство матиме економію азоту під пшеницю. Так само можна сіяти і ріпак. «Я для себе вирішив застосовувати вирощування покривних культур між основними сівозмінами, і може хтось ще почерпне для себе таку ідею зеленої революції. Покривні культури дійсно допомагають збагатити ґрунт, а нас – знаннями і коштами, які ми потім вкладаємо в нашу економіку, і розвиваємо себе та наші громади» — ділиться Віталій Рудченко.
Сидерати як корм для худоби
За словами Михайла Драганчука, фермера, автора каналу No-Tiller сидерати здатні покращити ґрунт, навіть за умов вирощування їх на корм тваринам. «Ми повинні враховувати не тільки те, що ми бачимо на поверхні ґрунту. Навіть ті культури, які були забрані на корм, також приносять користь. Коли зелена частина зверху, коренева система розвивається в ґрунті, покращуючи його структуру та збагачуючи корисними елементами.
В Південні Африці, в регіонах, де активно займаються тваринництвом, покривні культури вирощують як основні. Місцеві фермери підвищують родючість складних піщаних ґрунтів і вирощують корм тваринам, вважаючи що так більш вигідно, згодувати покривні культури тваринам, ніж просто отримати врожай зелені» — каже Михайло Драганчук. Юлія Наружна, [email protected]
Джерело: propozitsiya.com
