Враховуючи зміни в кліматі, погіршення фітосанітарного стану агроценозів та біологічні особливості видів у вирощуванні (зменшення періоду яровизації), терміни висіву пшениці м’якої озимої вимагають постійних досліджень для кожного нового різновиду.
Осіння вегетація пшениці м’якої озимої має тривати 40–60 днів, коли рослини від посіву до стійкого переходу через 5°С здобудуть суму ефективних температур 300–350°С. За таких обставин посіви встигають накопичити на час зимівлі достатню кількість пластичних речовин, за допомогою яких здатні краще чинити опір складним умовам як зимового, так і весняно-літнього відрізків вегетації.
Багаторічні вивчення та досвід показують, що в роки, коли своєчасно отримані повноцінні сходи, посіви восени добре ростуть та мають міцну кореневу систему і, зазвичай, забезпечують високий збір зерна навіть за невідповідних погодних умов у літні місяці. А ось слабо розвинені та зріджені з осені посіви майже завжди низькопродуктивні.
На появу проростків впливає температура повітря і ґрунту та його зволоженість. Оптимальні терміни посіву пшениці озимої настають, коли середньодобова температура повітря становить 14–16°С. За таких температурних умов пшениця озима дає дружні проростки на сьомий-дев’ятий день, а за 15–18°С — на п’ятий-шостий день. Підвищена температура (більше 25°С) є несприятливою для проростання насіння і може викликати сильне ураження проростків хворобами, особливо іржею. А за температури 40°С, коли відносна вологість повітря досягає 30% і нижче, насіння, яке проросло, гине через інтенсивне випаровування вологи, а те, що набухло, втрачає схожість внаслідок дихання, витрат поживних речовин і ураження цвіллю.
Польові дослідження проводилися протягом 2013–2018 рр. на дослідному полі Навчально-науково-практичного центру «Миколаївського національного аграрного університету» (ННПЦ МНАУ). Для досліджень було використано вид пшениці м’якої озимої Місія одеська, котрий займає значні посівні площі на Півдні України. В експерименті вивчали терміни висівання: 20 вересня, 30 вересня (контроль), 10 жовтня, 20 жовтня.
За роки досліджень найкраща для проростання насіння пшениці середньодобова температура повітря була за терміну висівання 20 вересня. Висівання пшениці озимої 30 вересня було найбільш сприятливе для проростання за температурним режимом у 2014–2016 рр., коли середньодобова температура повітря становила 19,1, 15,7 та 17,8°С відповідно (табл. 1).
Близька до оптимального значення (13,6°С) для проростання насіння пшениці озимої у температура була в 2014 та 2018 рр. за терміну висівання 10 жовтня. Середньодобова температура повітря за висівання 20 жовтня була найнижча й відрізнялася за роками: від 4,9°С (2016 р.) до 14,9°С (2017 р.).
Однак численними вивченнями встановлено, що на швидкість проростання насіння пшениці озимої більшою мірою впливає вологість посівного шару на період посіву та сума ефективних температур, яку рослини отримають протягом періоду від посіву до проростків, котра повинна становити 116–139°С. Але у зв’язку з поступовими змінами клімату та появою нових сортів у вирощуванні це питання потребує додаткового дослідження.
Відомо, що за умов бездощів’я або недостатньої кількості опадів у серпні та вересні відбувається пересихання верхніх шарів і перенесення термінів посіву пшениці озимої на пізніший період. Значні запаси вологи в ґрунті необхідні від самого початку набубнявіння насіння. Тому дружні проростки з’являються тільки за наявності в посівному шарі 10–15 мм продуктивної вологи.
Як бачимо, тривалість періоду від посіву до проростків має велике значення, адже до настання перших морозів рослини пшениці озимої повинні вкоренитися, утворити вузол кущіння й добре розкущитися. Наші вивчення підтвердили, що терміни посіву впливають на тривалість появи проростків, тому що за різних термінів посіву створюються різні умови для росту й розвитку рослин пшениці залежно від погодних умов року (табл. 2). Найкоротший період «посів — проростки» (9–32 дні) відзначали за висівання пшениці 20 вересня, що залежало більшою мірою від суми опадів за звітний період (9,9–23 мм). Зокрема, 2018 р. проростки з’явилися на дев’яту добу (сума опадів — 23 мм); 2013 р. — на десяту добу (сума опадів — 9,9 мм), 2014 р. — на 12-у добу (сума опадів — 21 мм), 2016 р. — на 19-у добу (сума опадів — 21,1 мм), 2017 р. — на 20-у добу (13 мм), а 2015 р. — тільки на 32-у добу (13 мм), що можна пояснити тривалою відсутністю опадів під час і після посіву.
Посів 30 вересня був теж сприятливий для проростання насіння. Так, у кращі за вологозабезпеченням роки (2014, 2018) тривалість міжфазного періоду «посів-проростки» у цей термін становила 10–11 днів, а ось 2015 р. — 31-у добу.
Встановлено, що за посіву у більш пізні терміни — 10 та 20 жовтня — основним фактором, який впливає на появу проростків, є не тільки наявність вологи, а й сума ефективних температур. Так, насіння, висіяне 10 жовтня у 2013 році, проросло та сформувало проростки на 12-у добу, коли рослини здобули суму ефективних температур 77,4°С, у 2018 році — на 18-у добу за суми ефективних температур 138,3°С.
В осінній період 2016 року основним фактором, який впливав на появу проростків пізніх термінів посіву, більшою мірою була температура повітря. Оскільки 14 листопада було зафіксовано остаточне припинення осінньої вегетації, повні проростки пшениці озимої з’явилися тільки 9 березня (термін посіву — 10 жовтня) та 14 березня (термін посіву — 20 жовтня), після того, як рослини набрали суму ефективних температур 43,6 та 43,7°С відповідно.
Характерною біологічною ознакою хлібних злаків є здатність рослин кущитися. Кущіння починається після утворення рослиною трьох-чотирьох листків, приблизно через 23–27 днів після появи проростків. У пшениці озимої оптимальних термінів посіву за температури повітря 13…15°С період кущіння настає трохи раніше — через 14–15 днів після появи повних проростків.
Найкращі умови для росту й розвитку рослин пшениці озимої в осінній період відзначали 2013 року, а найгірші — 2016-го. До того ж терміни висівання найбільше впливали на тривалість міжфазного періоду «проростки — початок кущіння», гідротермічна характеристика якого наведена в таблиці 3.
За висівання пшениці 20 та 30 вересня в 2013–2015 та 2017–2018 рр. досліджень фаза початку кущіння наставала раніше порівняно з пізнішими термінами посіву. Міжфазний період проростки — початок кущіння в такому разі тривав 14–47 днів.
У прохолодний осінній період 2016 року рослини всіх досліджуваних термінів посіву увійшли в зиму тільки у фазі одного-двох листків, тому осіннє кущіння в них взагалі не відбувалося (фото).
Численними вивченнями встановлено, що тривалість осінньої вегетації пшениці м’якої озимої залежить від термінів посіву та дати припинення осінньої вегетації. Як раннє, так і пізнє припинення осінньої вегетації несприятливе для росту та розвитку рослин. За ранніх термінів посіву й пізнього припинення осінньої вегетації рослини часто переростають, уражуються хворобами, шкідниками та більш вразливі до несприятливих умов перезимівлі. За раннього припинення осінньої вегетації рослини пізніх термінів посіву можуть увійти в зиму нерозкущеними.
Дата припинення осінньої вегетації значною мірою впливає не тільки на зимостійкість, а й на врожайність пшениці озимої. У роки досліджень (2013–2018) остаточне припинення осінньої вегетації найраніше відбулося в 2016 та 2018 роках — 14 та 11 листопада відповідно, що на один-два тижні раніше від середніх багаторічних термінів (табл. 4).
Аномальним був осінньо-зимовий період 2017 року: в листопаді та грудні відбувалося короткочасне припинення активної вегетації озимих культур. За період 1992–2016 рр. грудень по всій території області виявився одним з найтепліших. Середня декадна температура повітря була на 5–5,8°С вища за норму та становила 4–5°С тепла. Остаточне припинення вегетації пшениці озимої відбулося тільки 12 січня 2018 року.
Найкоротшу (53–23 дні) тривалість осінньої вегетації рослин пшениці м’якої озимої, залежно від термінів посіву, відмічено у 2018 році: припинення вегетації відбулося дуже рано — 11 листопада.
Посів на кожні десять днів пізніше (30 вересня, 10 і 20 жовтня) призвів до зменшення тривалості осінньої вегетації в середньому від 66 до 44 днів, сума ефективних температур від посіву до припинення вегетації рослин становила 232…103,5°С (рис. 2).
З викладеного вище матеріалу можна зробити висновки:
• оптимальним терміном посіву пшениці м’якої озимої виду Місія одеська слід вважати період із 30 вересня по 10 жовтня, коли рослини здобудуть суму ефективних температур 232…169,9°С, тривалість осінньої вегетації в такому разі становитиме 56–66 днів;
• у роки з пізнім припиненням осінньої вегетації термін посіву пшениці можна подовжити і до 20 жовтня.
М. Корхова, канд. с.-г. наук, доцент кафедри рослинництва та садово-паркового господарства, Миколаївський національний аграрний університет
Журнал «Пропозиція», №10, 2019 р.
