Як вирощують пшеницю в Канаді

«Leguee Farms» – це сімейна ферма третього покоління, що належить Джейку Легі, його дружині та трьом дітям. Ферма розташована на південному сході Саскачевану, Канада. На фермі вирощують тверді сорти пшениці, канолу, яру пшеницю, сочевицю, горох та льон на 6000 гектарах. З усіх культур пшениця є основним напрямком.

Пшеницю на фермі висівають якомога раніше навесні — іноді з 20 квітня, а в деякі роки після 5 травня, залежно від того, коли розтане сніг. Зима в цьому регіоні може бути досить довгою, а сніговий покрив іноді може триматися до початку травня, залежно від року.

Посів здійснюється двома 24-метровими сівалками з контролем глибини, що дозволяє точно розмістити насіння на оптимальному рівні. Зазвичай пшеницю в господарстві висівають на глибину 2,5–4 см, але якщо вологи недостатньо, глибину збільшують. Сівалки керуються через монітори в кабіні трактора, які автоматично регулюють норми висіву та внесення добрив залежно від зонування поля. Це дозволяє фермеру точно дозувати необхідну кількість добрив відповідно до потреб кожної ґрунтової зони. За основу беруться результати ґрунтових аналізів, які допомагають точно визначити, яких поживних речовин потребує ґрунт.

Фермерська родина Леґі

За словами фермера Джейка Лехі, сівба – одна з найскладніших та найвідповідальніших операцій у полі, від якості якої залежить подальший урожай. Для досягнення результату необхідно враховувати кілька факторів: глибину загортання насіння, норми висіву, оптимальні терміни сівби та використання сучасної спеціалізованої техніки. Саме тому сівбу в господарстві планують ретельно та заздалегідь, враховуючи агрономічні умови та технологічні можливості господарства.

На фермі дотримуються різноманітної сівозміни. Кожна культура має своє місце, включаючи пшеницю.
Сівозміна відіграє важливу роль у порушенні циклів хвороб у сільськогосподарських культур, а також сприяє утворенню органічної речовини в ґрунті. Пшениця відіграє важливу роль у цьому процесі, вважає фермер. Рослина має розгалужену кореневу систему, залишає значну кількість соломи після збору врожаю, стерня, яка залишається на полі, затримує сніг взимку, що є важливим фактором для збереження вологи та формування наступного врожаю. Крім того, пшениця здатна накопичувати велику кількість вуглецю в ґрунті, і чим краща врожайність культури, тим більше вуглецю вона накопичує.

«Пшениця — це поживне та корисне зерно, культура, яка приносить величезну користь складним ґрунтам, таким як мій», — каже Джейк Ліхай.

Пшениця без оранки

Ферма практикує безоранкове землеробство вже 30 років. Перехід на цю технологію приніс відчутні переваги для складних ґрунтів канадських прерій. До переваг належать ефективніше зберігання вуглецю, зниження ризику вітрової та водної ерозії, а також можливість вирощувати ширший спектр сільськогосподарських культур.

«Вирощування кількох культур допомагає зменшити наші ризики, як з боку ринку, так і з боку погодних умов. Щовесни, коли ми виходимо сіяти, я заздалегідь не знаю, які культури дадуть найкращий результат. Все залежить від того, вологий сезон чи сухий», – каже фермер. Він зазначає, що ситуація на ринку змінюється щороку: якщо одного року найкращу ціну можна отримати на тверду пшеницю, то наступного це може бути льон. Тому вирощування різних культур дозволяє власникам фермерських господарств диверсифікувати свої ризики в умовах постійних змін.

Пшениця — це поживне та корисне зерно, культура, яка приносить величезну користь складним ґрунтам, таким як мій.

Фермер вважає, що різноманітна сівозміна корисна для ґрунту. Кожна окрема культура має різну кореневу систему, використовує воду та інші поживні речовини тощо. Деякі культури, такі як пшениця, дуже конкурентоспроможні з бур'янами, тоді як інші, такі як сочевиця, мають різні вимоги до ґрунту, поживних речовин тощо. Вирощування різноманітної сівозміни контролює бур'яни та шкідників.

Кілька методів захисту ґрунту

Для контролю вологості ґрунту ферма використовує спеціальні датчики, які дозволяють відстежувати, скільки вологи доступно для культур у будь-який момент часу. На основі цих даних потім приймаються рішення щодо підвищення врожайності. Тобто, додаткові добрива та засоби захисту рослин вносяться лише за потреби культури. Це дозволяє мінімізувати витрати та уникнути зайвих витрат ресурсів.

Господарство приділяє особливу увагу збереженню ґрунту. Обробка ґрунту зведена до мінімуму: насіння висівається безпосередньо в стерню після попереднього збору врожаю, а солому залишають у полі під час збирання. Такий підхід допомагає захистити ґрунт від вітру та води і зберегти його родючість.

Ферма не зрошує свої поля. За словами Джейка Ліхі, більшість ферм у Саскачевані цього не роблять — місцеві фермери просто не мають доступу до води для поливу. «Ми покладаємося на кількість опадів, а також на воду, що зберігається в ґрунті з зими та попередньої осені», — каже фермер. Він пояснює, що погодні умови можуть суттєво впливати на врожайність рік у рік. Іноді сильна посуха майже повністю знищує посіви, залишаючи ферму без врожаю. В інші роки, навпаки, погода може бути ідеальною, і тоді врожайність сягає близько 6 т/га або навіть більше. Фермер каже, що досить важко точно передбачити, коли можна буде розпочати посадку або які будуть умови протягом сезону.

За словами власника ферми, за належного догляду пшениця є однією з найлегших для збору культур. Урожай можна збирати лише після повного дозрівання всього поля, і його легко очистити від бур'янів. Солому після збору пшениці розкидають по полю як компост.

За належного догляду пшениця є однією з найлегших для збору культур.

«Найкращий спосіб визначити, чи пшениця готова до збору врожаю, – це пожувати кілька зерен. Якщо вони м’які та жувальні, комбайн не зможе їх обмолотити. Вони мають бути сухими та твердими. Пшениця дозріває деякий час, і зазвичай це не одна з перших культур, які ми збираємо», – каже власник ферми. Зазвичай ферма збирає врожай наприкінці серпня та у вересні.

Технології змінили майже все, що ми робимо в сільському господарстві. Трактори на фермі мають автоматизовані системи, сівалки автоматично регулюють норму внесення добрив відповідно до потреб різних ділянок поля. На полях встановлені датчики, які показують рівень вологості ґрунту в будь-який момент часу. Навіть зерно в бункерах перебуває під постійним контролем, що допомагає запобігти псування. Технології дозволяють точніше контролювати всі процеси вирощування сільськогосподарських культур, підвищують екологічну стійкість та знижують виробничі ризики.

Фермерське господарство – це не просто бізнес

«Фермерство — це бізнес, що передається багатьом поколінням», — каже Джейк Ліхай. Ми процвітаємо завдяки наполегливій праці та досвіду наших предків, спираючись на спадщину минулого. Водночас ми працюємо заради майбутнього наших дітей.

Фермер вважає, що надзвичайно важливо покращувати те, що колись було успадковано, піклуватися про ґрунт, підтримувати баланс систем, щоб дати змогу майбутньому поколінню з часом взяти на себе управління фермою.

Фермерство – це бізнес, який передається багатьом поколінням

«Я думаю, що до того часу, як ферма перейде до наступного покоління нашої родини, ми побачимо вдосконалення в технологіях, які сприятимуть кращій стійкості нашої ферми. Ми живемо в захопливий час для сільського господарства, і я вірю, що ми зможемо стабільно забезпечувати наше населення їжею, паливом та матеріалами протягом десятиліть. Майбутнє сільського господарства дуже світле», – ділиться Джейк Ліхі. Досягнення в технологіях сприятимуть підвищенню точності контролю та управління врожаєм: від обприскування окремих бур’янів у посівах до точного внесення саме тих мікроелементів, які потрібні на певній ділянці поля. Це не тільки збільшить врожайність, але й мінімізує негативний вплив на навколишнє середовище, вважає фермер.

Юлія Наружна, [email protected]
За даними Канадського продовольчого фокусу

Источник: www.propozitsiya.com

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *