Забезпечення дійного стада якісною кормовою базою, збалансованою по основним поживним речовинам, мікро- та макроелементам, є першочерговим завданням для кожного тваринницького підприємства незалежно від обсягу виробництва і технічного забезпечення.
Особливо гостро це питання стоїть у період підготовки тварини до отелення та у післяродовому періоді. Втім, для більшості господарств задача балансування оптимального раціону корови у розрізі отримання необхідної кількості енергії, білка, вітамінів, мікро- та мікроелементів у цей період виявляється доволі складною для виконання.
Годівля у сухостійний період впливає на життєздатність приплоду та рівень надоїв у наступній лактації. Крім того, правильно збалансована годівля запобігає важким отеленням, покращує репродуктивні функції у корів після отелення та впливає на якість молозива (De Garis & Lean, 2008). І головне — мінімізує прояв метаболічних порушень (парез, кетоз, затримка посліду тощо).
Замало кальцію — чекай на біду!
Як відомо, причинами метаболічних порушень у корів, зокрема післяродового парезу, є зниження рівня кальцію в крові корів у післяродовий період (Koreyba & Duda, 2019). За статистикою, до 70-80% корів на початку лактації мають низький рівень кальцію в крові, хоча у більшості з них симптоми післяпологового парезу повністю відсутні. Звісно, переважна кількість корів здатні адаптуватися до підвищених потреб у кальцію за рахунок збільшення його абсорбції з раціону, мобілізації з кісток та зменшення екскреції з сечею. Але є і такі (причому таких тварин також предостатньо на кожній фермі), що цього зробити не можуть… Як результат у корови виникають метаболічні порушення та купа інших «неприємностей», пов’язаних не тільки з її здоров’ям, а і здоров’ям її потомства. Саме за такого сценарію варто очікувати розвитку низки загальновідомих патологій.
Через дефіцит кальцію погіршується скорочення матки, внаслідок чого збільшується тривалість пологів, зростає кількість патологічних отелень (дистоція) та підвищується відсоток мертвонароджених телят.
Оскільки кальцій важливий для м’язового тонусу, низький рівень у крові може призвести до того, що у корови з’явиться післяродовий парез.
Поганий м’язовий тонус також сприяє зміщенню сичуга. Крім того, слабкі скорочення м’язів матки впливають на затримку посліду.
Через нестачу кальцію зменшується вироблення інсуліну (він необхідний для синтезу глюкози) та погіршується мобілізація жирів із жирової тканини.
Якщо парез протікає у субклінічній формі, ризик виникнення маститу зростає у 8,1 разів, кетозу — у 8,9 разів, родових ускладнень — у 6,5 разів, зміщення сичуга — у 3,4 рази, метриту та затримки посліду — у 3,2 рази.
Звідки береться кальцій?
Кісткова тканина, що складається з колагену (білка) та фосфату кальцію, є основним депо кальцію. Перш ніж відкластися у кістковій тканині, внутрішньоклітинний катіон кальцію (Са2+) взаємодіє з вітамінами (А, С, D, Е, К, групи В), мікроелементами (марганцем, міддю, цинком, йодом та молібденом), макроелементами (магнієм та фосфором) і паратиреоїдним гормоном.
Безпосередньо перед отеленням корові для розвитку плода потрібно 8-10 гр. кальцію на день.
У той час коли корова споживає мало кальцію та погано його засвоює з кормів, на допомогу приходять нирки, які адаптуючись до потреб організму під впливом гормонів посилюють його реабсорбцію. Хоча цей механізм не зупиняє розвиток молочної лихоманки, проте намагається його йому запобігти.
Основним фактором післяотельного періоду, який провокує виникнення гіпокальціємії — постійнозростаючий синтез спочатку молозива, потім молока. Кожен кілограм молозива містить близько 2,2–2,5 г кальцію, молока — 1,2 г. Тож синтезуючи 10 кг молозива за першу добу, корова різко виділяє зі свого організму близько 22–25 г кальцію, продовжуючи щодня виділяти з молоком щонайменше 12–15 г кальцію і більше. Саме здоювання першого молозива одразу після отелення і активний синтез наступної його порції за відсутності активного процесу резорбції кісток запускає гіпокальціємію.
Про годівлю і не тільки…
Отже, молочна продуктивність корів після молозивного періоду поступово зростає щодня, як і кількість споживання корму тваринами. Проте, ріст молочної продуктивності відбувається значно інтенсивніше, ніж збільшення кількості спожитого корму. Саме тому у цей період нерідко констатують зниження маси тіла корів, оскільки тварина використовує резерви власного тіла для забезпечення своїх потреб в енергії та поживних речовинах. До того ж, сприяє розвитку цього процесу неправильно організована годівля корів упродовж сухостійного періоду (особливо останніх трьох тижнів тільності).
Щоб запобігти масовому розвитку кетозу та гіпокальціємії у дійному стаді, варто налагодити повноцінну годівлю тварин упродовж сухостійного періоду. Споживання СР коровами під час сухостою є значно нижчим порівняно з іншими періодами лактації, і становить 1,9–2,4 % від живої маси, а в кінці сухостійного періоду — не більше 1,6–1,8 % від живої маси (Janovick & Drackley 2010). До раціону сухостійних корів слід включати лише якісні грубі та об’ємисті корми (Beede, 1992). Для забезпечення повноцінного функціонування організму протягом сухостійного періоду, корова повинна спожити в середньому 120 кг концентратів. При цьому, в першу половину сухостійного періоду — 1 кг /гол./добу, а в другу половину — 3 кг /гол./добу (Schneider et al., 2003). Раціон другої половини сухостійного періоду повинен містити не менше 60% концентрованих кормів основного раціону. Завдяки цьому корова в сухостійний період поступово адаптується до раціону дійної корови.
Найпотужнішим джерелом надходження кальцію в організм корів є корми, проте у післяотельний період корова споживає занадто мало кормосуміші, щоб покрити всю потребу тварини (життєдіяльність та молозиво). Впродовж першого дня після отелення корова здатна спожити 13–14 кг сухої речовини (СР), яка міститиме 7,5–10,5 кг кальцію. У наступні чотири дні корова за благоприємних умов споживає близько 16–17 кг СР, а це 9,5–13,0 г кальцію. Якщо уявити, що цей весь кальцій засвоїться (а в цей період він практично не засвоюється), то це «покриє» лише частину потреби тіла тварини, а от активний синтез молозива та молока залишаються не забезпеченими. Тож не варто сподіватися, що завдяки лише раціону вдасться забезпечити високопродуктивну корову кальцієм одразу після отелення.
Для повноцінного засвоєння кальцію в організмі корів необхідно контролювати рівень магнію (один із ключових елементів, що сприяє кращому всмоктуванню кальцію) у кормі та крові тварини. У сухостійний період у раціонах для корів співвідношення між кальцієм, фосфором та магнієм має становити 2:1,5:1.
Також важливу роль у цьому процесі відіграє вгодованість корів. Так, однією з причин його виникнення є ожиріння корів наприкінці лактації. Тому завдання фахівців із годівлі — досягти оптимальної кондиції корови перед отеленням. Вирішити це питання можна шляхом відповідної годівлі та регулювання сервіс-періоду: що вища молочна продуктивність корови, то він довший, адже коли корова має дефіцит енергії, її дуже складно запліднити.
Не можна забувати і про умови, в яких утримуються тварини. Ці умови повинні бути комфортними та максимально наближеними до природних. Перевагою буде багато повітря, можливість вільно рухатись для тварин, свіжа чиста вода. У цьому питанні краще проконсультуватись із фахівцями, які допоможуть облаштувати все найкращим чином.
Як показує практика, процес лікування уражених тварин коштує набагато дорожче, тож краще не ризикувати життям худоби та своїми прибутками і звернутись до перевірених профілактичних засобів.
Не вистачає кальцію… Або як поставити корову швидко «на ноги»?
Раніше найпоширенішим методом лікування корів після отелення було внутрішньовенне введення препаратів кальцію (після ін’єкції концентрація кальцію в крові миттєво підвищується). Однак на сьогодні багато фахівців до подібної терапії ставляться більше негативно, ніж позитивно. Оскільки вважають, що тварини, які не мають клінічних проявів хвороби, не потребують такого лікування: воно призводить до короткої, але вираженої гіперкальціємії. Ефект триває кілька годин, а потім рівень кальцію у крові падає і може стати навіть нижчим, ніж у тварин, яких не лікували. Таким чином, ризик виникнення субклінічної гіпокальціємії та супутніх їй захворювань підвищується.
Коментар господарства
— Використовувати Са-Р болюси у нашому господарстві ми почали 7 місяців тому. Спочатку коровам задавали цей продукт при розтеленні, для запобігання післяродового парезу.
А спонукало нас на прийняття рішення щодо використання Са-Р болюсів, як завжди, певний випадок. Мабуть, у багатьох була така ситуація на фермі, коли з’являється спалах якогось захворювання. Так було і у нашому господарстві… Ми помітили, що у післяродовий період почастішали випадки парезу/гіпокальціемії — як зазвичай, рятувалися в/в та в/м препаратами кальцію. І саме в цей момент вирішили спробувати болюси Са-Р і дійсно побачили позитивний ефект від їхнього використання.
Схема призначення була проста: в першу годину після розтелення корові задавали один болюс, разом із тим ми не відміняли діючу схему роботи з новотільними коровами. У той критичний момент — за використання болюсів — випадки післяродової гіпокальціемії зменшилися на 90%! Саме після цього випадку ми разом із технологом прийняли рішення залишити задавання болюсів Са-Р у схемі роботи з новотільними коровами.
Згодом почали задавати болюси і первісткам.
Відтоді випадки парезу знизилися до 0-1%. І лікарям стало легше, і коровам краще! Тому однозначно можу сказати, що задавання болюсів — це той ефективний сучасний метод, який полегшує та покращує життя на фермі!
На сучасному етапі поширений спосіб профілактики гіпокальціємії — це оральне введення кальцію під час або після отелення. Вже через 30 хвилин після дачі кальцію спостерігається підвищена концентрація його в крові, яка констатується протягом щонайменше шести годин залежно від спожитої кількості. Для орального введення використовуються різні продукти у формі гелів, розчинів для дренчування та болюсів. Найбільш сучасним та ефективним засобом для забезпечення корів легкодоступним кальцієм та профілактики гіпокальціємії є спеціальні болюси — кормові добавки здебільшого у формі великої циліндричної капсули, що містить препарати кальцію (додатково можуть містити й інші макро- та мікроелементи, а також вітаміни.
Склад та концентрація речовин у болюсі може варіювати — це залежить від виробника, виду та призначення болюсу), які поступово вивільняються у ШКТ корови. Основною перевагою використання болюсів є простота їхнього введення (вводиться спеціальним аплікатором — болюсодавачем) та пролонгований період дії. Болюси з тривалим періодом розсмоктування не втрачають своєї ефективності — пролонгована дія і поступове розчинення не впливає на стійкість корисних речовин. Вони здатні підтримувати баланс корисних речовин протягом кількох місяців і більше. Вивільнення мікроелементів і вітамінів відбувається порційно та не залежить від апетиту корови, якості корму та інших виробничих факторів.
Болюси з кальцієм дають коровам двічі: перший раз упродовж кількох годин після отелення, другий – через 12–24 години. Особливий акцент слід фокусувати на тваринах, які найбільше схильні до розвитку гіпокальціємії, — це корови з другим та більше отеленнями. Введення добавок кальцію у формі болюсів полегшує точне застосування солей. До того ж, при застосуванні болюсів проблема поганих смакових якостей «сходить нанівець», оскільки болюс має захисну оболонку і починає розчинятися лише у рубці. Щодо енергетичного болюсу, то його можна використовувати замість енергетичного напою — їх уводять корові одразу після отелення (у кількості одного-двох залежно від рекомендацій виробника). Повторне введення енергетичного болюсу фахівці радять проводити через 12, 24 та 36 годин після отелення. До того ж, варто зауважити, що уведення болюсу не супроводжується споживанням значної кількості рідини, тобто не може запобігти зміщенню сичуга.
О. Титарьова, О. Кузьменко, канд. с.-г. наук, доценти кафедри технології кормів, кормових добавок і годівлі тварин Білоцерківського НАУ Написання та редакційна обробка матеріалу Л. Крюкова, керівник проекту «Тваринництво та ветеринарія» https://www.facebook.com/TVmagazine.ua/
Джерело: propozitsiya.com
