Канада зараз створює перші сорти вівса, які були генетично модифіковані без включення чужорідної ДНК, що містить значні покращення, що приносять користь як фермерам, так і споживачам.
Дослідники з Університету Макгілла в Квебеку оголосили про успішне застосування технології CRISPR-Cas9 для модифікації геному вівса, покращуючи такі характеристики, як час дозрівання та рівень бета-глюкану, як повідомляє The Western Producer.
Професор Ясвіндер Сінгх заявив, що сучасні методи дозволяють вносити точні модифікації до ДНК вівса, на які знадобилися б роки за допомогою традиційних методів селекції. Оскільки технологія CRISPR не вимагає включення чужорідного генетичного матеріалу, ці культури можуть бути легше сприйняті суспільством, зокрема тими споживачами, які виступають проти ГМО.
Вчені очікують, що нові сорти вівса цвістимуть і досягатимуть зрілості швидше, що є важливим для фермерів, які вирощують цю культуру в регіонах, де кліматичні умови часто обмежують вегетаційний період. «Створення вівса, який дозріває швидше або демонструє більшу холодостійкість, — це наше зобов’язання щодо сталого виробництва зерна в районах з короткими сезонами або нестабільною погодою», — зазначив Мехтаб Сінгх.
Хоча технологія CRISPR доступна з початку 2010-х років, знадобилося кілька років, щоб вона отримала офіційне визнання в сільському господарстві багатьох країн. Лише у 2024 році Канадське агентство з інспекції харчових продуктів (CFIA) схвалило використання генетично модифікованих культур у кормах для тварин. Нові правила відкривають шлях для селекції культур, які можуть протистояти посусі, шкідникам і хворобам, а також тих, що ефективніше використовують ресурси.
Також спостерігається зростання міжнародної підтримки технологій редагування геному. Між 2024 і 2025 роками такі країни, як Японія, Сполучені Штати, Аргентина, Австралія та Канада, фактично схвалили продукти, розроблені за допомогою CRISPR, а в травні Індія випустила два нових сорти генетично модифікованого рису.
Джерело: agroportal.ua
