У сучасних реаліях українські фермери стикаються з численними викликами, які впливають на продуктивність їхніх господарств. Важливим питанням є якість ґрунтів, на яких протягом трьох років ведуться військові дії та триває повномасштабна війна.
Наразі немає чіткої відповіді на питання, чи придатні для подальшої господарської діяльності поля, що постраждали від бомб, ракет або артилерійських ударів, хоча вчені намагаються знайти відповідь на це питання. Наприклад, минулого року міжнародна науково-технологічна компанія
Компанія Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства розпочала ініціативу «Тестування ґрунтів» для перевірки стану ґрунтів у постраждалих регіонах, яка продовжиться у польовому сезоні 2025 року.
Одним із фермерів, який скористався можливістю перевірити якість своєї землі в сертифікованій лабораторії Corteva в Гадеско, Італія, був Олександр Висоцький, власник фермерського господарства «Велике джерело», яке вирощує зернові та олійні культури в Миколаївській області.
«У мене та моєї родини є кілька невеликих фермерських господарств, об’єднаних у кооператив. Ми намагаємося ефективно господарювати, звертаємо увагу на нові технології та можливості, бо впевнені, що сучасні агрономічні методи здатні вирішити навіть ті проблеми, які вважалися критичними. У 2022 році бойові дії йшли буквально за 20 кілометрів від нас, і, відповідно, вони «перелетіли» до нас».
«Коли ми побачили оголошення про те, що Corteva пропонує провести тестування ґрунту, ми вирішили скористатися цим – ніхто точно не знає, як військові операції впливають на ґрунт. Плюс, привабливою була можливість дізнатися більше про наші поля, про склад ґрунту та отримати консультацію від спеціалістів Corteva», – каже Олександр. Він разом із дружиною Наталією надіслав кілька зразків на аналіз.
Як проводиться аналіз ґрунту?
Програма «Тестування ґрунту» передбачає збір зразків ґрунту та їх детальний аналіз, який охоплює широкий спектр показників:
- Вміст важких металів (миш'як, свинець, ртуть, нікель, марганець, залізо);
- Вміст макро- та мікроелементів (азоту, фосфору, калію, магнію тощо);
- Вміст органічних речовин у ґрунті та його кислотність;
- Структура та фізичні характеристики ґрунту.
Олександр Висоцький отримав результати аналізу через місяць після відправлення зразків і був приємно здивований, що військові дії не мали негативного впливу на його поля. Щоб компенсувати вплив «прибульців», достатньо було використовувати перевірені методи покращення якості ґрунту, зокрема глибоку оранку та внесення органічних добрив, як порадили фахівці Corteva.
Точне землеробство та аналіз ґрунту
Детальний аналіз вмісту макро- та мікроелементів у ґрунті виявився цінною інформацією для фермера. «Ми з’ясували, що нам потрібно трохи змінити підхід. Раніше я використовував стандартні мінеральні добрива, виходячи із загальних рекомендацій, але виявилося, наприклад, що дефіциту фосфору на полях немає, що дозволяє нам зменшити внесення фосфорних добрив та спрямувати кошти на інші необхідні заходи щодо покращення стану ґрунту», – каже Олександр.
Детальний аналіз ґрунту, який він отримав, спонукав Олександра почати впроваджувати елементи точного землеробства. Адже знання складу ґрунту дозволяє йому зонувати поля та диференційовано вносити добрива, зменшуючи витрати та підвищуючи ефективність кожного гектара. «Результати дослідження допомогли мені зменшити витрати на неефективні добрива та точніше керувати своїм господарством. У ці складні часи ефективність – це перше, до чого прагнуть фермери. І я вдячний Corteva за те, що вони надали мені таку можливість», – зазначає фермер.
Минулого року компанія Corteva Agriscience проаналізувала понад 400 зразків ґрунту. Дослідження показали, що в багатьох випадках спостерігався підвищений рівень нікелю, а в деяких випадках – свинцю та миш'яку, що потенційно може впливати на якість продукту та його експортний потенціал.
Завдяки безкоштовним тестам фермери зможуть своєчасно вживати заходів для відновлення земель та підтримки їхньої родючості. Досвід Олександра Висоцького наочно демонструє важливість аналізу ґрунту в сучасному сільському господарстві. Адже в умовах, коли кожен гектар має стратегічне значення, правильне управління земельними ресурсами стає запорукою стабільного врожаю та економічної стійкості сільськогосподарських підприємств.
Думка вченого
Українські землі та війна
Ґрунти України є однією з найбільш пошкоджених війною екосистем. Близько чверті всіх сільськогосподарських угідь в Україні наразі непридатні для використання. Це включає землі, зайняті ворогом, та сільськогосподарські угіддя, які не обробляються через бойові дії.
За даними Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України, збитки, завдані довкіллю внаслідок війни, наразі становлять понад 2,6 трильйона гривень. З них 1 трильйон гривень – це забруднення ґрунту. Повні масштаби ми зможемо оцінити лише після деокупації, але певні особливості ми можемо побачити вже сьогодні.
Використання фосфорних бомб, мінування, величезна кількість нерозірваних снарядів; відпрацьовані боєприпаси, розбите військове спорядження, розлите паливо – все це забруднює та руйнує екосистему.
Ми маємо справу одразу з кількома видами деградації ґрунту – втратою властивостей ґрунту внаслідок впливу війни. Вона може бути механічною, коли утворюються кратери, падають снаряди та уламки. Фізичною – коли верхній шар ґрунту ущільнюється під впливом важкої техніки. Також існує хімічний вплив: йдеться про втрату органічного вуглецю, поживних речовин, накопичення важких металів та нафтопродуктів.
Кілька команд наукових співробітників систематично вивчають вплив війни на українські ґрунти. Наші колеги з Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського, які працюють у Харківській області, виявили аж 17 типів деградації ґрунтів військовими. Команда обстежила окуповані території за допомогою супутникових знімків: вони виявили вирви від авіаційних та артилерійських ударів, випалені ділянки, місця переміщення техніки та її уламки.
Комплексне дослідження провели екологи, геологи та ґрунтознавці з центру «Екодія». Велику пошукову роботу також проводять науковці Інституту охорони ґрунтів. А дослідники нашого інституту працювали на місцях вибухів боєприпасів та горіння військової техніки у Херсонській, Харківській та Хмельницькій областях.
Однак, майже ніхто не має повного уявлення про зміни в ґрунтовому покриві України. Кожен дає оцінку, спираючись на власний досвід. І ситуація постійно змінюється. З одного боку, ландшафти продовжують руйнуватися, а з іншого, фермери відновлюють сільське господарство на звільнених та розмінованих територіях без належного обстеження території.
Щоб дослідити стан ґрунту, ми вимірюємо кислотність, рівень гумусу (верхнього шару, який містить необхідні для рослин поживні речовини), та оцінюємо забруднення деякими важкими металами. Детально аналізуємо вміст мікроорганізмів – патогенних і не тільки. А ці показники вже свідчать про те, що ґрунт змінився. Іноді трапляються дійсно забруднені ділянки, де гранично допустимі концентрації важких металів перевищені в десятки разів. Їх не можна використовувати без очищення, оскільки це загрожує не лише втратою врожаю, а й шкодою для здоров'я людини.
Іноді показники стану ґрунту, які ми визначаємо, не мають катастрофічних змін. І це нас турбує. Адже завжди існує ризик того, що органічні та хімічні сполуки, які ми не вивчаємо, залишаться поза нашою увагою, бо ми просто не очікуємо їхньої наявності.
Окрім фізичних пошкоджень та важких металів, небезпечним також є забруднення ґрунту вторинними вибуховими речовинами. Найпоширенішими з них є тротил, гексоген та октоген. Потрапляючи в землю, вони можуть перетворюватися на канцерогени. Це означає можливість спалаху раку в цих районах через кілька років.
Світлана Корсун, доктор сільськогосподарських наук, виконавчий директор
Інститут прикладної біотехнології групи компаній BTU
Источник: www.propozitsiya.com
